Чому конфлікт з РФ неминучий? Визнання “ОРДЛО”. Для початку | Konkretyka
Чому конфлікт з РФ неминучий? Визнання “ОРДЛО”.
Для початку з'ясуємо корінь конфлікту між РФ та Україною. Для цього можна згадати роботи Аджемоглу та Робінсона «Чому нації занепадають» (частину про екстрактивні інститути - диктатури) або навіть Кембриджський «підручник» «Dictators and their Secret Police». В них знаходимо простий факт - недемократичні режими борються з інакодумством. І найцікавіше, що часто ця боротьба виходить за межі власне недемократичних держав.
В історії ми бачимо таку реакцію на прикладі Російської імперії, СРСР та РФ.
Російська імперія в добу з 1814 по 1849 рр. (у статусі наддержави) щодуху намагалась підтримувати абсолютні монархії в Європі, тому разом з австрійцями душила повстання угорців. Мотив простий: будь-які зміни у сусідів спровокували б зміни в самій імперії (частко цим було «спроваковане» повстання Декабристів).
СРСР у 1945-1985 намагався придушувати будь-які вольності в Чехословаччині та Польщі, бо сусіди та ще й союзники з Варшавського договору, які на додачу були ментально ближчі між собою (як слов'янські народи), створювали для радянських громадян образи більших свобод та навіть достатку. Тому СРСР боровся з будь-якими натяками на зміни курсу держав-сателітів.
Вже у наші дні РФ не тільки підтримує азійські авторитарні режими (Казахстан), але й стала на бік придушення виступу білорусів у 2020 році. Адже повалення режиму Лукашенко та ще й потенційний успіх білоруської демократії призвели б до піднесення схожих настроїв всередині РФ.
Про що нам говорять ці спостереження? В першу чергу, що Україна для РФ є ще ближчою, ніж Європа в добу РІ чи соціалістичний табір для СРСР. Простими словами, якщо ми зведемо умовно “західну демократію”, режим Путіна неминуче зіштовхнеться з необхідністю пояснювати, чому середньостатистичний український громадянин живе краще, ніж російський. Це одразу ж похитне пропаганду та може додати сил ворогам режиму.
Саме через ці побоювання режим Путіна душить ліберальні настрої (або намагається їх контролювати руками Собчак та партії “Нові люди”) та проводить агресію проти України. Простими словами, наш успіх - це смерть останньої імперії в Європі. Відповідно, РФ ніколи не відпустить Україну у вільне плавання, бо це змусить і її саму змінюватись.
Визнання ОРДЛО. Очікувано, що Путін простимулював рішення своїх міньйонів в Думі, щоб ті ухвалили таке рішення для посилення тиску на Україну. Тому його слова містять в собі нотки легкої погрози:
“Я буду исходить из того, что мы должны сделать всё для решения проблемы Донбасса, но сделать это всё прежде всего исходя из возможностей по исполнению Минских соглашений”.
Тобто він не відмовив Думі, а залишив їхнє звернення “у столі”, щоб одного дня використати його як «casus belli» (привід для війни) і виправдання для агресії проти України.
Примітка: Для тих, хто цікавиться шансами на реальне вторгнення, рекомендую цікавий матеріал від “Нової газети” - її засновник, нобелівський лауреат, Дмитро Муратов (засудив анексію Криму та Донбасу): https://novayagazeta.ru/articles/2022/02/13/tri-dnia-do-16-go?utm_source=tg&utm_medium=novaya&utm_campaign=chto-stoit-za-mnogochislennymi-soobscheniyami
Чого чекати? З одного боку, війна майже неминуча і залишаються лише питання «коли?» та «за яких обставин?».
З іншого боку, переговорні ходи Заходу із режимом Путіна можуть зупинити агресію. Головним інструментом в такому випадку може виступити так званий експортний контроль Заходу над РФ.
Сам експортний контроль як інструмент вдосконалювався в добу “холодної війни” - фактично він забороняв експорт маси товарів в СРСР з країн Заходу. Мало того, якщо наші хиткі союзники з Європи не злякаються та заборонять поставки не лише станків та технологій, а ще й побутової електроніки, для російського суспільства це матиме ефект ядерної бомби. Просто уявіть, що з магазинів зникнуть навіть китайські смартфони (бо Андроїд належить Google). В такому випадку навіть компанії комуністичного КНР двічі подумають, перш ніж щось продавати підсанкційній РФ, адже теж можуть загриміти у санкційний режим.
