Капіталізм більше не працює? Приплив піднімає всі чи лише обра | Konkretyka

Капіталізм більше не працює? Приплив піднімає всі чи лише обрані човни?

Що за приплив? Існує твердження, що економічне зростання схоже на прилив у гавані, коли всі човни - великі й малі - піднімаються одночасно. Суть такої метафори правих економічних шкіл зводиться до того, що не треба враховувати нерівність та провали ринку (до речі, саме цими темами займається сучасна економічна думка), бо економічне зростання піднімає всіх - і бідних, і багатих. Звісно, це лише красива казка, яку спростовує емпірична робота Тома Пікетті «Капітал у XXI столітті».

Аргументи Пікетті. Візьмемо за приклад США: їхня економіка з 1980 по 2010 рік зросла приблизно у 5 разів. Та водночас найбагатші верстви населення суттєво збільшили свою частку в національному доході:

Частка топ 0.01%: http://piketty.pse.ens.fr/files/capital21c/en/pdf/F9.5.pdf
Від 3% до 7.5% в нац. доході.
Частка 50% бідніших та 1% найбагатших верств населення в національному доході: http://piketty.pse.ens.fr/files/ideology/pdf/F11.5.pdf
Частка 50% бідніших впала з 20% до 12%, а частка найбагатшого 1% зросла з 11% до 20%.

Як так виходить? Тома Пікетті виводить умовну формулу: r > g, де (r) - середня річна норма дохідності капіталу (включає прибутки за дивідендами, відсотками, рентою та іншими доходами від капіталу) більша за (g) - економічний ріст. Економіст додає (С.33):

«Коли норма дохідності капіталу значно перевищує темпи зростання економіки (як це було протягом більшої частини історії до початку ХІХ століття і, як імовірно, буде знов у XXI), з цього логічно випливає, що успадковане багатство росте швидше, ніж випуск продукції та дохід».

Простими словами, всі ці метафори - про ріст економічного пирога та приплив, що піднімає всі човни - нічого під собою не мають, бо ріст економіки програє росту дохідності капіталу. Концентрація ресурсів в одних руках тільки збільшується.

Додатково зосередимось на емпіричних фактах про доступ різних верств населення до вищої освіти. А також розглянемо ефекти програм з розширення доступу до медицини в США.

Освіта. Тут знову звернемося до Пікетті («Капітал у XXI столітті», с. 490):

Дослідження показало, що частка дипломів про вищу освіту, отриманих дітьми, чиї батьки належать до двох нижніх кластерів ієрархії доходів, у 1970-2010 роках зупинилася на рівні 10–20%, тоді як для дітей із батьками у верхньому кластері вона зросла із 40% до 80%. Іншими словами, дохід батьків став майже абсолютним провідником доступу до університету.
Примітка: Пиріг «зріс», а доступ до освіти ні…

Медицина. Всім відоме «Obamacare», або так зване розширення Medicaid, спрощувало доступ до медицини для вразливих верств населення. У 2019 році економісти Сара Міллер та Лаура Р. Уеррі опублікували роботу, де порівняли штати, які впровадили «Obamacare», та ті, що відмовилися. Як правило, застосували програму демократичні штати, а от республіканські відмовились. Сама робота була опублікована в авторитетному журналі American Economic Association (з топ-5 авторитетних економічних журналів світу):
Four Years Later: Insurance Coverage and Access to Care Continue to Diverge between ACA Medicaid Expansion and Non-Expansion States. 2019

Висновок даної роботи: Наш аналіз показує, що дорослі з низьким доходом у штатах, де впровадили ACA Medicaid, зазнали значного покращення у доступі до медичного обслуговування та знизили рівень стресу, пов'язаного з медичними рахунками, у порівнянні зі штатами без цього розширення.

Простими словами, проблематика нерівності куди глибша і в ній немає метафор про пироги, човни тощо.

Що ж роботи? Звісно, варто шукати рішення. Зокрема, цікаві ідеї стосовно негативного податку надає Мілтон Фрідман, а щодо податку на спадкоємство - вже знайомий нам Тома Пікетті. Сучасна економічна думка (яку називають лівою) - це не боротьба з підприємництвом, а боротьба із проблемами, породженими провалами ринку.