2022-04-29 13:01:15
Депутат Європарламенту, професор економіки Луїс Гарікано на публічній доповіді в Київській школі економіки розповів про виклики, з якими стикнулася Європа після нападу Росії на Україну і що з цим робити. LIGA.net опублікувала її адаптовану версію.
Пропонуємо вам ознайомитися з нею за посиланням. Нижче – вижимки:
В Європі люди схильні сприймати свободу як належне. Населення ЄС звикло обговорювати ціни на апельсини та комунальну політику. І зараз, дивлячись на те, що відбувається в Україні, згадуємо, чому існує Європа. Вона існує, бо ми шукаємо миру.
ЄС витрачає великі суми грошей на купівлю енергії, газу та нафти у Росії. Набагато більші, ніж на допомогу Україні для боротьби з Росією. Ми купили у Путіна газу на 37 млрд євро, а Україні надали допомоги в розмірі 22 млрд.
Зараз в України щомісячний дефіцит у розмірі $8 млрд. До війни ВВП України становив 170 млрд, але він має знизитися на 45%. Отже, припустимо, що ВВП становить 100 млрд. В такому разі дефіцит становить 8% на місяць. Це багато. Уряд України заявляє, що країні потрібно отримати додаткових 50 млрд, щоб полегшити ситуацію.
Починаючи з 24 лютого, ми витратили на путінську війну 37 млрд євро шляхом купівлі російських енергоносіїв: 12 млрд євро – нафта, 24 млрд євро – газ. Зараз щодо енергетичного ембарго Росії точиться гостра дискусія, що розриває Європу на частини.
Подолати примітивну логіку в стилі «все або нічого» можна шляхом введення тарифу. Це призведе до того, що ціна для покупців з ЄС зросте, а те, що отримує постачальник (Росія) – знизиться, залежно від їхньої еластичності (наявності альтернативних ринків збуту).
Що стосується російської нафти, найбільші її покупці – ЄС і Велика Британія (63%). Якщо додати США, Туреччину і Японію, маємо вже 80%. Чи так легко знайти нових покупців на 80% з усього обсягу товару на продаж? Швидше за все, втрати будуть великими
207 views10:01
K
