Хочеться сприймати та дивитися на все максимально оптимістично | Кунівермаг

Хочеться сприймати та дивитися на все максимально оптимістично. От-от і наша армія піде в наступ на окуповані території, отримаємо далекобійні Хаймарси та будемо гасити орків так далеко як тільки зможемо, а за всіх наших вбитих й замордованих людей - помстимося. Тільки от про переломний момент говоримо вже не один тиждень - надіюся, ми просто збираємо всю свою силу «в один кулак».

Знаєте, не хочеться навіювати якусь зраду, але що, якщо ми станемо на ті самі граблі з 2014? Пам’ятаєте, як лугандони почали бігати з ганчірками новоросії? Мабуть, тотальна більшість українців була впевнена в тому, що це тимчасово - покричать і перестануть. Потім Крим - й територія нашої держави стала значно меншою. Пройшов місяць, пів року, рік, вісім років і для нас таке явище вже стало реальністю. Ми звикли жити поруч із сепарами та зрадниками, які перейшли не сторону нашого найбільшого ворога. Ви допускали таку думку, що якщо нічого не зміниться - Херсон та інші окуповані землі стануть другим Донбасом чи Кримом? Там проведуть якийсь недореферендум, напакують людей кацапськими паспортами, завезуть туди хуйєву тучу всяких бурят і все? Та там вже все переробили на руський лад, а що там буде ще через стільки ж?

Але ми не можемо дозволити собі повторювати помилки, які вже було нами зроблено. Ніякої пощади, компромісів та дипломатії.

Їбашимо. Хто зброєю, хто волонтеркою, а хто донатами.