2022-03-16 23:27:13
21й день. Війна як звичка.
За три тижні війни багато чого змінилось кардинально. КИЇВТИЛ має декілька новин та декілька історій для вас, тож ловіть лонгрід на вечір середи.
Хаос владнався. І оголив безліч проблем:
Індивідуалізм та геройство нікуди не поділись. Це трошки перешкоджає чіткості і скоординованості процесів в царині волонтерства, але з цим можна жити. Середня температура по лікарні така, що все більше і більше волонтерів шукають та доєднуються до більш сталих організацій, які виокремились та розширились часто саме під час війни. Але залишаються ті, хто координується самостійно, і це ускладнює політичний та соціальний процеси, які наразі більш важливі, ніж плюсики в карму за куплений бронежилет.
Об’єднуючись в команди, частіш за все районним поділом, волонтери все більше і більше створюють єдиний фронт. Завдяки кооперації, є можливість працювати із гуманітарними штабами КМДА. Нарешті відновлена робота по догляду за непрацездатними містянами, тож всі, хто реально не має змоги отримати продукти, ліки та належний догляд, можуть бути зареєстровані за номером 15-51. При цьому ми продовжуємо спільну роботу з гуманітарними штабами міста, щоб послуги надавались вчасно та безперебійно.
Але саме через відсутність загальної координації і роботи в полі єдиного волонтерського фронту, ми втрачаємо безліч можливостей та допускаємо корупцію, якою просякнута держава, незважаючи на тяжкі дні і години війни. Інсайдери повідомляють, що наразі в Укроборонпромі в якості волонтерів знаходяться безліч відставних генералів. Це означає, щоб довго не пояснювати, що прямо зараз там заробляються в кишені величезні бабки на корупційних схемах і війні. На митницях у Львівській області постійно губляться вантажі. Сьогодні стало відомо, що «загубилось» 30 контейнерів з Америки з бронежилетами, касками та іншою тактикою для наших хлопців. 30 контейнерів, Карл. І майже 500 броників в іншому вантажі для хлопців з Оболоні. Це означає, що якесь гівно, який ще досі помилково керівник митниці, вже відвіз свою сім’ю кудись далеко в Польщу, повернувся сюди, заробляє величезні гроші, пиздячи у своїх, і у нього вже готова машина на зйоб, тож йому все рівно, чи прийде в його область війна. Теж саме з ліками, продуктами, одягом. В аптеках продають гуманітарку. В Епіцентрі продають гуманітарку (помічені гуманітарні зоотовари). А тим часом, в Інстаграмі волонтерка з Харкова відкрито продає алкоголь (так, так, пропонує купити алкоголь під час сухого закону, який створений, до речі, не дарма. І на мої відверті мати та розповідь, наскільки ці дії бездумні та страшні, відповідає, що у Харкові і так алкоголь у магазинах продають). Головні лікарі кидають запити волонтерам, в той час, коли у державі майже 2 млрд, і на ліки в шпиталі в тому числі. І на ліки на ЗСУ. І на ТРО. І навіть на броніки. Блядь, та на все є! Але ми можемо і далі писати пости в Телеграмі, а можемо об’єднатись і відповідально вплинути на процеси. Як у абзаці вище. Ну вийшло же! І буде виходити далі! Бо все буде добре! Так!
Але потрібен тил. Потрібен надійний тил, який підтримає фронт. Бо наразі немає іншого способу виграти війну, окрім як об’єднатись і створити надійну та сильну, вже свою армію, армію в тилу, яка надійно та міцно підтримує фронт. Ми МАЄМО об‘єднатись та добити не тільки ворога. Бо ворог не той, що зайшов в наш дім (хоча і він також, безперечно). Але найбільший ворог той, хто цей дім не покидав, скидався своїм, а по ітогах своїми діями знищує державу та армію.
І та бездумна волонтерка з Харкова, що займається відвертим бутлегерством (до речі, мати двоїх дітей), і той пузань, директор митниці, що залишив своїх людей без зброї та броні, і той мудак, що став генералом ще за часів срср, не ступаючи майже на поле бою, і тепер має доступ до кормушки, і не цурається брати звідти все… найгірший ворог тут, всередині країни, а не ззовні і не з інших країв. Найгірший ворог тут. Це наш народ, точніше, його найбільш ганебна частина. Люди, які мають змогу і сили допомогти, але думають лише про себе. Люди, які не усвідомлюють наслідки своїх дій, бо життя їх нічому не навчило.
871 viewsKristina Voronovska, 20:27
К
