КОЛЬОРОВІ МИШІ
Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук не знали ще ладом, -
давно, кажу, давно, у Вишогроді
підсудна Анна стала пред судом.
Було тій Анні може, десять рочків.
її привів розлючений сусід.
Багряне листя, кілька тих листочків,
останнє листя із кленових віт
було на стіл покладене, як доказ,
і шаруділо тихо на сукні.
Осінне сонце, яблуко-недоквас,
стояло в голих кленах у вікні.
Продовження у коментарях
