А буває, ідеш по світу, і проходить повз тебе людина так, не | Ліна Костенко

А буває, ідеш по світу,
і проходить повз тебе людина
так, неначе проносить квіти
і тобі віддає половину.

Ще і стебла від рук гарячі.
Озирнешся на неї здаля
і збагнеш - на промінь багатша
стала раптом твоя земля.


Майстерня Треті Півні