2022-05-31 15:30:33
Чи можливо звільнити працівника за заявою, яку він направив на електронну пошту чи месенджер, та чи є можливість направити наказ про звільнення у порядку електронного листування? Звільнення як і в довоєнний час може відбуватися шляхом:
розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП);
за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
Розірвати трудовий договір за власною ініціативою працівник може
без двотижневого строку попередження за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах, віднесених до критичної інфраструктури у зв'язку з веденням бойових дій в районах, у яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров'я.
Звертаємо увагу, що
під час дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Чи є можливість приймати заяви про звільнення із застосування електронних комунікацій? Відповідно до ч. 3 ст. 29 КЗпП ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов'язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв'язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.
До прикладу,
процедура обміну документами може відбуватися наступним чином: працівник має кваліфікований електронний підпис (КЕП), яким підписує будь-яку заяву, в тому числі про звільнення та надсилає її роботодавцю;
у відповідь - роботодавець надсилає працівнику наказ, підписаний, у тому числі з використанням КЕП.
Однак, варто враховувати, що така процедура оформлення трудових відносин має бути чітко врегулювана відповідними актами підприємства, установи, організації.
Що робити тим, хто не має КЕП? Є варіант - спрощений обмін документами через засоби електронного зв'язку. Сам алгоритм ґрунтується на тому, що в період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець може визначити самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Для фіксації доведення інформації або документів до відома працівника можна основуватися за аналогією закону на нормах Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затвердженого постановою № 1042.
Чи законний такий спосіб? Законний такий спосіб звільнення чи ні - це спірне питання. І у разі виникнення трудового спору суд оцінюватиме докази надані сторонами справи, у тому числі документи, де зафіксована процедура обміну електронними документами між роботодавцем та працівником із урахуванням відповідних нюансів. При відсутності такого закріплення великі шанси, що працівник може виграти спір. Зокрема, про це йде мова у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у постанова № 686/21222/16-ц, відповідно до якої за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв'язку, такі документи мають подаватися у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв'язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.
344 views12:30