аллену ґінзберґу
гей, я чую тебе, гей
трепет в суглобах пальців закостенілих над клавіатурою
наче ти розриваєш завали моїх текстів своїми кротячими лапками
ти цілуєш кожне вивихнуте чуття мови (або його відсутність)
сідаєш збоку
дивишся на мене зорями
і кажеш
так що ж ти сидиш ось тут
якщо життя минає швидше ніж розчиняється в роті рейв із таблеткою ефіру
якщо переродження і смерть ось уже уп’яте скручують тебе у трубочку неначе купюру
і ось невже не бачиш це життя й очі людей котрі слухають тебе
чуєш ці мурахи що повзають тілом і піт що стікає руками і спиною
наче на плато кислотного тріпу
і тобі не потрібні навіть наркотики аби бачити мене у кутку своєї кімнати
і тобі не потрібні навіть наркотики аби чути своє серцебиття шибками
прокидайся, патерсон,
прокидайся, троєщина,
поезія засинає над столом недописаного
