​​День другий. Ранок на морі був хороший, особливо тим що ч н | Йдемо пройдемось

​​День другий.

Ранок на морі був хороший, особливо тим що ч ночі не було дощу, це правда не вберегло тент від мокроти, але все ж.
Сніданок, вже стандартна рутина зі збиранням всіх речей назад в наплічник, в стежка далі.
Маршрут йде поряд моря, але це можливо тільки читається так, стежка крута та кам'яниста, що сильно сповільнює рух, та і в принципі не дозволяє йти швидко.
Вже по тихеньку стає зрозуміло, що ми постійно будемо спукастись в 0 метрів над рівнем моря, а на ранок знову на верх.
Відносно швидко набрали потрібну висоту та втекли в бік дороги, від такого красивого, синього моря.
Далі маршрут йде без особливого набору, все коливається в районі 650 - 550 метрів.
Швидкість наша задовільна, тому на обід дозволили собі зупинитись в сільському кафе, де подавали найкращий в моєму житті брауні, за 26 грн! (Так, я з'їв два), ситно пообідавши, ми застопили таксі на 5 людей, (скооперувались із парою ж України) і проїхали наступні 6км асфальтованого пекла.
Від села Bel, наш маршрут нагадував дуже і дуже сильно стежки як в Криму, удома.
Добравшись до пляжу, ми з'ясували що все там зачинено, і толком нічого немає. Але, декілька хвилин, і ми знайшли воду, і ще через декілька хвилин гарячий душ, що ще було потрібно, зважаючи на те, що весь величезний пляж, тільки наш?)
#лікійка2021