Ось яскрава ілюстрація для тих, хто не розуміє основну проблему сьогоднішніх "хлібних угод".
Перша шпальта сайту BBC, де ці "угоди" називаються "маяком надії". І по всім великим західним ЗМІ зараз такий саме тон, часто навіть більш оптимістичний. Ця подія подається як "початок деескалації", що "є світло в кінця тунелю", мовляв "бачте, вони можуть домовлятися, то чому б Україні не піти на домовленості й по іншим питанням".
Ось в цьому - основна проблема, й чому не треба було на це йти. Ці "угоди" починають "нормалізувати" нашу війну в очах західних суспільств. А це означає менше допомоги, повільніші поставки, менший тиск на Росію, більший тиск на нас аби ми й інші "угоди" підписували.
Люди, які думають, що "втома" від нашої війни на Заході це дуже погано, й тому не треба було вимагати щоб вони самі розбиралися з російською блокадою нашого зерна, щоб раптом "не образити союзників", забувають, що в нашій ситуації їхня нервова "втома" від нашої війни це значно краще для нас ніж їхній "спокій" чи "забуття"...
