Колаборанти з точки зору Кримінального кодексу Науково-практи | Правовий Ракурс - Україна

Колаборанти з точки зору Кримінального кодексу

Науково-практичний коментар статей Кримінального кодексу України відомого юриста Миколи Хавронюка - в його блозі у виданні "Ракурс"

Якщо особа публічно заперечила здійснення збройної агресії проти України (див. ч. 1 ст. 111-1 КК) о 07.00 дня опублікування (на той час закон ще не був офіційно оприлюднений), то кримінального правопорушення немає.

Якщо ж кримінальне правопорушення є триваючим (наприклад, зайняття посади в окупаційній адміністрації, передбачене ч. 2 ст. 111-1 КК), то його початком фактично є момент опублікування закону в газеті «Голос України». До цього часу діяння, хоча вже і вчинювалось, але ще не було визнано кримінальним правопорушенням (якщо у ньому не було ознак злочину, передбаченого ст. 111 КК, зокрема у формі надання іноземній державі або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України).

2. Суб’єктом злочинів, передбачених частинами 4, 6 ст. 111-1 КК, може бути і не громадянин України, а місце вчинення злочинів, передбачених частинами 4 і 6 ст. 111-1 КК, може знаходитися і за межами України. Але ч. 4 ст. 111-1 КК передбачає не тяжкий злочин, а згідно з ч. 1 ст. 8 КК, іноземець або особа без громадянства, що не проживає постійно в Україні, які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом лише:

– у випадках, передбачених міжнародними договорами (йдеться про злочини, пов’язані з торгівлею людьми, захопленням заручників, угоном повітряних суден, тероризмом, піратством та ін.), або

– якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України [розуміння таких прав, свобод, інтересів і, відповідно, юрисдикції України може бути вельми широким].

Якщо ж проступок чи нетяжкий злочин проти громадян України або інтересів України (у т.ч. передбачений ч. 4 ст. 111-1 КК) вчинено іноземцем або особою без громадянства, яка не проживає постійно в Україні, за межами України, кримінальне провадження підлягає закриттю.

Попри те, що про співпрацю (взаємодію) згадано лише в частинах 4 і 6 ст. 111-1 КК, в усіх інших частинах цієї статті обов’язковою ознакою діяння також є відверта чи прихована співпраця з державою-агресором (у т.ч. через незаконні органи, які створюються на окупованій території).

Усі чотири наведені ознаки дають (хоча іноді і недостатню) можливість відмежувати діяння від тих, що передбачені у статтях 111 та 436-2 КК.

Форми, в яких вчинюються діяння,передбачені ч. 1 ст. 111-1 КК:

1) публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України;

2) публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

https://racurs.ua/b222-kolaboranti-z-tochki-zoru-kriminalnogo-kodeksu.html