2021-06-23 11:09:44
У 2014 році у військовому госпіталі разом з Serhii Skuratovsky познайомились з істинним Героєм, легендарним Сумраком, Ігорем Володимировичем генералом Гордійчуком. Раптом хто не знає: у 2014 році Гордійчук очолював загін спецпризначення, що виконував завдання глибинної розвідки в тилу противника, командував операцією із взяття під контроль стратегічної висоти Савур-могила. Для знищення українського загону було використано російську артилерію та загони найманців з бронетехнікою. Штурми Савур-могили відбувалися майже щодня. Постійними артнальотами було виведено з ладу систему зв'язку, але Гордійчук продовжував коригувати вогонь телефоном. Він був неодноразово контужений, але позицій не залишив, тільки в бліндажі «відключався», потім знову приступав до виконання обов'язків.
Дістав важке поранення голови під час виходу з Іловайська 29 серпня, тривалий час проходив реабілітацію у США. Не просто важке поранення, а несумісне з життям. Вороги не взяли його в полон, хоча могли, виключно з однієї причини: з такими травмами людина вижити не може. Але Ігор вижив. І йому заради чого жити. Низький уклін його дружині Тетяні - якби не її віра в перемогу життя над смертю, то невідомо, що було б...
Нині наш Герой очолює Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Його зусиллями заклад із совкового заповідника перетворився на сучасний і зразковий, де виправлені корупція і рудименти союзу рушимого.
А тепер про нашу чудову зустріч. Пам’ятаймо, головне - не забувати про тих, завдяки кому в Києві ми ходимо під мирним небом. Коли дізнався про фантастичні (без перебільшення!) розробки рівненських волонтерів у сфері тактичної медицини та реабілітації бійців, вирішив організувати їм зустріч з генералом Гордійчуком. Бо добре знаю Ігоря і чітко впевнений: він не просто Герой війни і людина з колосальним досвідом. Це мегамозок та неймовірний енерджайзер, який вміє перевертати гори, коли ставить мету і йде до неї, не боячись ніяких перешкод.
Юрій та Роман - справжні сертифіковані інструктори NATO, волонтери з медичного загіну спеціального призначення «Білі берети – Рівне». До цієї організації належить наш соратник Зорян Наумець і допомагає Андрій Лозовий. З перших днів війни «берет навчають військових та цивільне населення. Перш за все, тактичній медицині. У них обидвох прізвище Тарасюк. Це батько і син. А ще вони брати по зброї. Взагалі братерство по зброї - буває і рідніше крові. Але я зараз не про те. На своїх вишколах вони діляться з людьми своїми безцінними знаннями: як треба себе поводити в надзвичайних ситуаціях, як рятувати життя і здоров’я кращих з кращих - тих, хто захищає нашу прекрасну Україну.
Дуже конструктивна розмова - Ігор одразу взявся за діло з своєю дивовижною енергією та працездатністю - і дуже тепла по-людське. Дякую, друже генерал! І дякую усім, кому не байдуже!
69 views08:09
Л
