На фронті обстановка примушує бути універсальним лікарем – і кардіологом, і гастроентерологом, і неврологом, й навіть психіатром. Були випадки, коли в руки доводилось брати голку з нитками, та зашивати рани, хоча робив це останній раз ще в студентські роки в Інституті. Але життя на війні диктує свої правила. Вчишся швидко, адже іншого виходу немає.
Проте в цивільному житті панують інші правила. Тут я маю приймати згідно сертифікату – виключно як лікар-інфекціоніст.
