Чи можуть погано помиті овочі або термічно необроблена їжа призвести до хвороби щитоподібної залози?
До мене на консультацію завітала жінка, яка черговий раз нагадала про актуальність цієї проблеми.
У людей з серйозними порушеннями щитоподібної залози (автоімунний тиреоїдит, токсичний зоб), як знахідка, паралельно фіксуються позитивні антитіла до ІЄРСІНІЙ.
Ієрсінія – це бактерія, якою легко заразитись в селі або на дачі, де бігають щури, миші та забруднюють все навкруги. Наш трагічний досвід бомбосховищ, підвалів, життя без комфортних умов та в дорозі різко підвищує актуальність цього захворювання. Але, попри класичну картину перебігу ієрсініозу, ця гидота здатна провокувати тяжкий автоімунний процес в щитоподібній залозі. Це відбувається внаслідок АНТИГЕННОЇ МІМІКРІЇ – генетичної схожості антигенної структури білків ІЄРСІНІЇ та рецепторів ТТГ щитоподібної залози.
Якщо сказати простими словами, то імунна система “помиляється”: атакуючи чужорідну бактерію, так захоплюється, що починає плутати й уражати вже власні тканини. Зараз вже є загальновизнаним причинно-наслідковий зв’язок ієрсінії та автоімунних захворювань щитовидки. Але для цього, звісно, має бути певна генетична схильність.
В медицині, як завжди, ставиться питання, і що далі? Як це лікувати?
Є багато нюансів: як уникнути хибно позитивних результатів (є думка, що тест-системи плутають та не можуть розрізнити, де тканина щитовидки, а де бактерія), як прослідкувати за ефективністю антибактеріального лікування, що взагалі треба від ендокринолога, а що від інфекціоніста.
Очевидно, що зусилля ендокринологів та інфекціоністів мають в цьому випадку об’єднуватись. Адже лікувати, як вже неодноразово наголошували, треба людину, а не аналізи.
P.S. Запрошую всіх охочих на конференцію у п’ятницю, де поговоримо про багато інших цікавих проблем й взагалі про майбутнє нашої медицини. Приєднуйтесь.
Посилання на програму та реєстрацію
https://docacademy.com.ua/050523/
