Як же дратують сварки між лікарями, правда? Розгублені пацієнти заплутуються порадами з всезнаючого гугла, а тут ще й лікарі не мають єдиного бачення. Що вже казати, коли лікарська тактика відрізняється від офіційного протоколу. Стає взагалі незрозуміло, кого слухати. Кому ж вірити?
Для прикладу:
Згідно американських та європейських рекомендацій для профілактики хвороби Лайма в перші 72 години (від укусу зараженого кліща) варто прийняти однократно 2 таблетки доксицикліну. Це офіційна рекомендація. Загальновідома.
Але насправді, це вже не відповідає дійсності. Це не допомагає. Це неефективно.
Приходять постійно пацієнти, з велитенськими еритемами, з позитивними аналізами, які пропили таку профілактику та все одно захворіли. Випадків накопичилось вже достатньо, аби констатувати, що такий підхід не є ефективним.
Американці помиляються?
Справа в тому, що всі офіційні рекомендації мають переглядатись та час від часу корегуватись. Це нормальний процес. Все змінюється. Мікроорганізми намагаються пристосуватись та перехитрити імунну систему. Вчені шукають нові ліки або удосконалюють схеми лікування. Так само і в контексті хвороби Лайма. Накопичений досвід неодмінно призведе до зміни протоколу. Це лише питання часу та бюрократичних затримок.
Практика – великий помічник. Вона допомагає поставити правильні акценти та вчасно зорієнтуватись, хоча теорія трохи “відстає”.
Отже, як правильно?
У випадку високого ризику зараження профілактика доксицикліном для дорослих складає 5 діб, а не одну. Наразі це перевірений та ефективний алгоритм швидкого реагування. Антибіотик для профілактики приймається в випадку, якщо точно відомо, що кліщ укусив не пізніше 72-х годин та є зараженим. В усіх інших випадках – коли кліщ не досліджений, пройшло більше часу тощо – на 20-25 день обов’язково треба здати кров на аналізи. І тоді буде зрозуміло, чи треба лікуватись, чи ні.
Бореліоз лікується. Головне - його не пропустити.
Будьте всі здорові! Слава Україні!
