Відкрита Видавчиня

2023-04-19 18:34:02 ​Пи.си.: А ось і обкладинка Відкрити / Коментувати

2023-04-19 18:29:28 Наполегливо продовжуємо творити нові книжки!
Оголошуємо передзамовлення роману "Біженка" Юлії Матту.

Що робити, коли, прокинувшись від вибухів, ти розумієш, що почалася війна?
Що краще: лишатися вдома в німому очікуванні, чи хапати найнеобхідніше й тікати?..
Як зрозуміти, куди їхати, і де ти дійсно будеш у безпеці?
Як наважитися лишити рідні стіни, коли відчуваєш, що вже ніколи не повернешся назад?
Невідомі напрямки і безліч питань, на які немає відповіді.
«Біженка» — історія одного переселення з Київщини в Італію. Історія жінки, двох дітей і однієї собаки.

Юлія Матту - письменниця, журналістка, бібліотекарка, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників, співзасновниця першої української бібліотеки в Мілані та засновниця волонтерського об'єднання "Cibo box" в Італії, авторка чотирьох книг прози у жанрі автофікшн.

Вартість: 250 грн.
Формат 200х140, 100 стор, офсетний папір, чорно-білий друк, кольорова обкладинка.
Передзамовити можна до 15 ТРАВНЯ включно. Відкрити / Коментувати

2023-04-19 15:45:32 ​Знаєте, сьогодні був дещо складний день для нашого видавничого кота Майонеза.Вирішили поділитись, бо вважаємо вас своєю родиною.

Так ось, наш хвостик захворів...
Ми дуже переживаємо за нього, тому просимо й вас тримати кулачки за його здоровлячко.

Зовсім скоро він зможе правильно (на свою думку) розставляти книжки для фото, робити загадкову тінь і бігати по клавіатурі, щоб передати свій кошачий привіт! Відкрити / Коментувати

2023-04-18 14:52:59 ​"Та навіщо та домашня бібліотека, якщо й дому немає?"

Ось саме це я чую, коли кажу, що навіть за тисячі кілометрів від дому збираю книжки.

Рівно рік тому мені довелося виїхати в Івано-Франківськ майже без речей, що й казати за книжки. Півроку я трималася і не купувала улюблені паперові (та нашо, скоро ж  усе закінчиться). Сказати, що це були муки – нічого не сказати.

Я швидко проходила повз книгарень (а згодом взагалі будувала маршрут подалі від них) і не дозволяла собі й думати про те, як пахне нова книжка . Єдиним спасінням була робота у видавництві. У червні того року я вперше взяла в руки паперову "Лотову жінку" Олени Просцевічене.  Далі були нові чудові книжки нашого видавництва.

Але чи може книгочитун-філолог зупинитись на одному видавництві? На жаль (чи на щастя), ні. Півроку я вела перемовини із совістю і своїм статусом ВПО. І все ж програла. Мої полиці почали наповнюватись різними жанрами, авторами, видавництвами.

Нещодавно відкрила для себе Книжкові сили України, де можна продати свої книжки/купити інші, а всі кошти від цього повністю йдуть на потреби ЗСУ. Тому якщо хтось думає, як допомогти нашим захисникам і захисницям та ще й вирішити питання зі свою надто малою/надто великою домашньою бібліотекою, пропоную відвідати цей сайт.

Зараз я дивилюсь на скромні стоси своїх книжок і уявляю як буду пакувати їх додому. Весела буде забава, але чи не в таких моментах щастя? Улюблені книжки і дорога додому...

Знаю, що серед вас є люди, які вимушено залишили свої домівки і минуле життя. Чи купуєте ви паперові книжки? Зберігаєте їх чи ділитесь? Як ставитесь до домашніх бібліотек далеко від рідного дому?

#Катря_пише Відкрити / Коментувати

2023-04-17 12:35:47 ​Наша перша дитяча книжка!

Хоч зовсім нещодавно ми оголосили про відкриття дитячого напрямку, активна робота над цією книжечкою вже відбувалась.

Знайомимо вас із "Клубом домашніх тварин"
Збірник містить дев'ять історій, розказаних тваринками, цікаві завдання та КОЛЬОРОВІ малюнки.
Діти обожнюють домашніх улюбленців, а от що ті думають про людей, дізнаєтеся з яскравих сторінок.
Це не просто книга, а емоція, яка залишиться з дитиною надовго.

Вона розрахована на дошкільний та молодший шкільний вік.
Допоможе розпочати самостійне читання тим, хто тільки починає цей захопливий шлях.

Автори:
Наталя Бурянчик,
Степан Соляр,
Ніна Ягоджинська,
Ганна Должек,
Олена Скуловатова,
Окасана Курійокі,
Інна Курило,
Марія Солтис-Смирнова,
Світлана Тодер

Ілюстрації Тетяни Голуб
Упорядкування: Олена Скуловатова
Редакторка: Олена Олійник
Кількість сторінок: 160 стор. ілюстрованого тексту.

Саме зараз відбувається передпродаж збірки на сторінці Олени Скуловатової.
Поспішайте, адже зараз вартість усього 220 грн! Відкрити / Коментувати

2023-04-16 09:21:23 Відкрити / Коментувати

2023-04-15 12:30:02 ​Я вчора отримала посилку з книжками. Не нашого видавництва.
Поставила нові книжки на старі книжки (теж нові) і думаю про те, що маю зворотній бік цундоку: купую, складаю, поступово читаю і... майже нічого не хочу зберігати у своїй домашній бібліотеці.
Потім я ті прочитані книжки віддаю мамі, бабусі, подругам чи в бібліотеки, зараз мої книжки взагалі зберігаються у трьох квартирах одразу, і нещодавно я виявила, що маю два Славоміра Мрожека від ВСЛ))

Так чому ж не хочеться зберігати книжки, які я ретельно обираю, начитавшись відгуків, обережно купую (бо інакше в квартирі ніде було б ходити), і читаю, здебільшого, з задоволенням?

Тому що, мабуть, світ змінився настільки, що у широкого читача запит до книги, як до Ютубу: покажи мені яскраву картинку, розваж мене або навчи чогось корисному, а потім дай себе забути.
Або не дай.
В сенсі купівлі книжок для власного задоволення я широкий читач, причому останнім часом читаю здебільшого перекладну літературу, української мені на роботі вистачає.
От і виходить, що більшість книжок, які я купую для себе, щоб відпочити від роботи і розслабитися, одного штибу. "Чому впала Олівія?", "Садові чари", "Саме час знову запалити зірки", "Адді Лярю", "Маленька велика брехня" і "Дев'ять незнайомців" Ліян Моріарті - це майстерно описані історії, які не хочеться перечитувати знову, тому що вдруге вже не буде так цікаво, як вперше.
І таких книжок, назви яких я навела по пам'яті, насправді набагато більше, весь Роберт Галбрейт (який мені сподобався, особливо 1 і 3 книжка), із всієї Гілбрейт залишу собі "МІсто дівчат", а Джуді Піколт "Малі великі справи" не зайшла мені, тому що тема расизму не відгукувалася в мені аж ніяк навесні 22 року, коли я пірнала в неї, щоб забутися.

Так і не знаю, що це: висока планка до власної бібліотеки, не бажання взагалі мати зайвих речей в житті, а можливо - це великі сподівання коли-небудь виловити у глибокому, цікавезному книжковому морі щось таке цікаве, що зберігатимеш все життя, щоб перечитувати знову і знову.

#Наталя_пише Відкрити / Коментувати

2023-04-14 16:50:00 ​Сьогодні п'ятниця (не новина, так? ), а це означає, що попереду вихідні, свято і декілька зайвих кілограм, бо як не з'їсти, то понадкушувати!

А також кожна п'ятниця видавництва "Відкриття" – це час рубрики "ЧиТак"

ЧиТак. Випуск 1. Наталія Васильєва

Сьогодні ми запропонували пані Наталії відповісти на короткі питання, що стосуються не тільки літератури (так, про Великдень трохи буде).
А вам пропонуємо дізнатися відповіді на ці питання

читати чи видавати книжки?
Читати, щоб потім видавати

гарна обкладинка чи захопливий сюжет?
Сюжет однозначно

детектив чи історичний роман?
Детектив

сонце чи дощ?
Сонце

змінювати професію протягом життя чи присвятити себе одній професії?
Змінювати, тому що рух - це життя

працювати над шедевром без оплати чи заробляти кошти посередніми творами?
Якщо це дійсно шедевр, з ним мінімум роботи, тому можна і безоплатно, радість відкриття дає ресурс на те, щоб працювати з тими, кому треба більше приділити уваги.

слухати подкаст чи дивитись ютуб-канал?
Подкаст

блокнот чи замітки в телефоні?
Блокнот для роботи, замітки в телефоні для творчості

їсти лише верхівку пасочки чи всю одразу?
Верхівка - наше усьо

погладити кицьку чи поїсти смаколиків?
Гладити кицю)

Питання від підписників:

Скільки приблизно часу займає верстка одного роману?

Верстка одного роману триває один- два тижні в залежності від об'єму і складності роботи.

Вдячні Наталії за щирість і чесність (особливо про верхівки ). Наступного тижня до розмови ми запрошуємо нашу відповідальну редакторку, тому якщо маєте питання, сміливо пишіть у коментарях Відкрити / Коментувати

2023-04-13 18:38:09 ​Скажи мені, де ти читаєш, і я скажу, хто ти

Нещодавно на мене напав страшний читун (не людина!). Ґілберт? Давайте. Германн? Добренько. Проуз? Нема питань. Малиновський? Канєшна.

Але найцікавіше те, що читалось мені лише в ліжку перед сном. Скільки разів не намагалась змінити місце й час – не виходить.

Ось тут я вирішила розібратись. Психологи кажуть (ні, про Спартака тут не буде), що корінь проблеми слід шукати в дитинстві. 

Як читала мала Катя? Вона читала в ліжку і в батьківському дворі на кріслі. Еврика! То й зараз така історія, окрім домівки, адже не всім слід розказувати, що таке впо.

У часи студентства до моїх місць для читання додалося метро, але цілком вимушено. Так, затісне, гучне і з сильними протягами. Багато моїх знайомих категорично проти, адже зосередитись і вдумливо читати досить складно.

Найбільшим розчаруванням став автобус. Хоча ні, краще сказати, мій вестибюлярний апарат. Під час студентства я досить часто їздила з Харкова додому (а це десь 2 години в 1 бік), тому думала, що це ідеальне місце для читання, АЛЕ...

Якщо підсумувати, виходить, що я лежачо-комфортна читачка
А де і як ви полюбляєте читати?
Є тут читачі-екстримали?

#Катря_пише Відкрити / Коментувати

2023-04-13 10:03:11 Для всіх прибічників цундоку Відкрити / Коментувати