Я теж колись без пам'яті кохав, так сильно Що й досі та любо | Live & Smile✌️
Я теж колись без пам'яті кохав, так сильно
Що й досі та любов щекоче тріснуте вже серце.
Думка промайне й зачепить гострими, як лезо, крильми
Серце... а серце в ранах і порізах, але все ще на любовному татамі, й все ще б'ється.
І воно билося... Й могло би битися всю нескінченну вічність
Та кожен з опонентів завдавав ударів все сильніших, відрізаючи шматки і колючи все глибше.
І серце відступало й не несло з собою кривди, лиш наостанок дарувало слів, і тільки зичних.
Та кригою... Лиш кригою прикривши свої рани, біль стихала, до перемоги над собою його вівши.
І усвідомлення прийшло до нього, хоч вже й не на часі, але краще так, чим пізно
Що битись треба! Але не за щось/за когось, а за себе!
І не дарувати себе іншим як споживу, а притягувати ті серця до свого. Може надто грізно...
Але тільки так будеш щасливий і ніколи не наткнешся ти на леза.
