2022-11-21 05:01:35
Запам‘ятаю навіки люблячі очі
Опускаються віки, я бачу ті ночі
Ти кохаєш мене, я лиш тебе хочу
Для мене “love is -“ пустий прочерк.
Я хворий ментально, серця не чути
І слово кохання давно вже забуте
Метелики теж вже не роблять закрути
В голові моментально затихли салюти.
Згадую зараз кохані вже очі
Опускаються руки, корю себе за ті ночі
Ти кохаєш його, я жити не хочу
Згадав «Love is - то лиш ти», і твій почерк.
Я хворий ментально, серце волає
І слово кохання горить, не згорає
Я сам став метеликом, та він не літає
В голові від салютів мозок палає.
Та таке вже життя, і так часто буває…
101 views02:01