За що я ненавиджу біженців Термін 'біженець' міцно увійшов в | Мальта

За що я ненавиджу біженців

Термін "біженець" міцно увійшов в ліберальний новояз. Більшість "біженців" в дійсності не є такими, тобто тими, хто тікає від війни через неможливість лишатись надалі вдома. Їм більше личать слова окупанти і загарбники. ЄС заполонили сирійські "біженці", а сьогодні нова мода - на афганських. Ланцюжок подій наступний:
1) Молодий юнак замість того, щоб захищати свій дім, вирішує тікати. Лише цим він вже заслуговує на зневагу. Адже воюють сирійці-афганці зараз не з США/СРСР/ІІІ Рейхом, а з такими ж бородатими мавпами, такого ж рівня розвитку. Отже цілком можуть дати їм відсіч.
2) Тікаючи вони лишають своїх мам, сестер і дочок вдома (а там же "вірна смерть", вони ж ніби того і тікають). Адже в Європу прибувають переважно самці.
3) Війною охоплено не 100% їх країн, а лише певні райони. Як переселенець з Донецька може поїхати в Січеслав у межах своєї ж країни, так і Ахмет з Дейр-Ез-Зору міг втікти в мирний Дамаск чи Алеппо. Але туди він не хоче.
4) З Сирії Ахмет міг би піти у мирний Ліван, Туреччину чи Йорданію. Там би він зустрів чисельних земляків, говорив би своєю мовою і ходив би в свою "церкву".
5) Але ні, Ахмет не хоче жити в ісламському світі, він хоче до невірних. За шлях в Європу він готовий заплатити великі гроші. Звідки у знедоленої жертви війни з кішлака в пустелі тисячі доларів на це? Політики про це не скажуть. І журналісти не знімуть розслідування, щоб це з'ясувати.
6) Але навіть вже прибувши в Європу, окупанту мало просто жити у мирній країні (хіба ж не це мета біженців?). Вони переважно не лишаються у найближчій Греції чи Болгарії. Не їдуть вони й до своїх братів в Албанію чи на Косово. Тільки найбагатші країни Європи "достатньо мирні" для них. Доходить до маразму, що навіть з багатійшої Франції мігранти валять далі на захід - в Британію, бо вже і Франція їм не мила.

Кожен з цих шести пунктів, накиданих мною нашвидкоруч, вартий того щоб плювати цьому сміттю у їх смугляві харі. І тим, хто називає окупантів "біженцями". Бо це підступна маніпулятивна брехня.
І це ще якщо не вдаватись в подробиці, чи є насправді у них війна (адже під шумок з сирійцями їхали мавпи з десятку інших, абсолютно мирних країн). І навіть якщо не згадувати чим займаються "біженці" у державах, що гостинно, на свою голову, приютили їх.

Привіт мамкіним ісламофілам. Релігія воїнів, чорт забирай! Занадто засцяні, щоб битись з рівним ворогом за свою землю. Але достатньо сміливі, щоб зграями нападти на беззахисник жінок. І це не одиниці, не виключення з правил - це мільйони, що заполонили цілий континент. На одного мужнього шахіда припадає сто боягузливих втікачів. Та в ватному дауні Дімоні з Горлівки, що переїхав з родиною в Харків, більше мужності, ніж в середньому Ахметі!
Адже Діма проїхав від дому 200 кілометрів, а не 2000. Микола у своїй країні, не живе на виплати і не гвалтує харків'янок. І коли війна закінчиться, скоріш за все він повернеться до дому.

Але в цьому перевернутому з ніг на голову світі до Дімона немає діла ООН, ЄС і США. А до Ахмета є. Не встиг ще Талібан зайняти всі міста, а ЄС вже прибігло до нього платити данину, аби тільки афганці лишались вдома, а не "тікали від війни". Тільки-но перші ахмети з'явились на горизонті, а їм вже пропонували мільярди. От зараз ніби США виділило Україні допомогу у 200 мільйонів $? А це в рази, якщо не десятки разів, менше, ніж Афганістану.

Тому, будь я великим політиком, або власником відомого ЗМІ, у цій передвоєнній істерії я би казав всім хатаскрайникам і немоявійникам у разі нападу РФ тікати не в Київ чи Львів, а у Берлін і Париж. У нас в одному лиш Харкові понад мільйон населення. Як би з усієї східної України до ЄС дісталося хоча б 100 тисяч, євробюрократи вже б заскавчали. І прибігли б пропонувати мільярди нам - для ЗСУ, а не для талібів. Бо пуштуни все ж десь там, а "хохли" (адже українці не тікатимуть) тут, під боком.

Насправді Дімону може і їхати нікуди з України не треба. Достатньо щоб брюссельські геї лише повірили в таку імовірність, і щоб не допустити цього, вони вже були поактивніші у допомозі Україні і в тиску на РФ.