Історії Мандаринії|Mandaryniya

2021-11-01 01:00:27 Підписників 6, переглядів 12
Прикольно Відкрити / Коментувати

2021-10-15 17:35:17 Channel name was changed to «Історії Мандаринії|Mandaryniya» Відкрити / Коментувати

2021-10-14 23:04:16 Допис вийшов більше в науковому чи публіцистичному стилі, ніж художньому, тому обіцяю, що, скоро напишу продовження літопису першого короля.

Але до того скажу ще кілька слів про мандаринську.

Вона дуже схожа на українську, а письмо схоже на латиницю, тож якщо ви знаєте українську, проблем із розумінням у вас буде менше:)

У планах хочу зробити щось типу того самого правопису. Але як його подати?

Щось на кшталт... "Посібник: як розуміти мандаринську"

Тобто дивитись на мандаринську не з точки зору нудних правил по типу написання подовжених приголосних та відмінювання іменників, а саме чим відрізняється мандаринська від української, особливості написання, особливості лексики, ну шось таке.

Го?

Напишіть якийсь плюсик у коментах чи шо Відкрити / Коментувати

2021-10-14 22:48:30 Що ж, поговоримо трохи про мандаринську мову.

Звісно, мова ця зародилася на теренах нинішньої Мандаринії. Щоправда, більш конкретні територіальні рамки встановити наразі неможливо, адже левова частина джерел були знищені або пошкоджені, змістово деформовані під час і внаслідок подій епохи Трьох Воюючих Держав. Можна стверджувати лише те, що всі ці держави послуговувались близькою одне до одної лексикою. Різниця була помітна, але вона не заважала розуміти сенс певного, припустимо, тексту загалом.

Якщо описувати мандаринську мову Крутала, північно-східної старомандаринської держави, то її б оцінювали як більш витончену, більш образну та структуровану, тобто Крутал принаймні починав вивчати своє мовлення та розробляти певні норми.

Мандаринська мова Шамару, північної-західного регіону, була більш груба, її лексикон мав нахил на військову справу, з цього напрямку можна знайти багато назв, синонімів тощо. Є підстави вірити, що "шамарський діалект" був також розбитий на менші діалекти-говірки.

Південна держава, Нулан, була і залишається досі торговим центром мандаринського регіону та навіть околиць, тому потреба в зрозумілій, відносно простій для вивчення і розуміння мові, що була необхідна для успішної діяльності, дала поштовх для значного розвитку мови. Вивчення мови та письма було важливим аспектом владної політики в Нулані, чого не було навіть у, як заведено вважати, найбільш розвинутому Круталі.

Політику держави визначає її володар. Оскільки король-об'єднавець Мандарин походив із Нуліна, він займався мовною політику, спираючись на досвід малої батьківщини.

Через схожість старомандаринських квазі-мов проблем зі спілкуванням людей із різних регіонів не було взагалі. Таким чином, мандарини дуже швидко виробили свою єдину мову.

Втім, перший король не поспішав із правописом. Він вважав, що пройшло надто мало часу, щоб нав'язати громадянам норми, бо ж у звичайному житті вони говорили так, як це було до заснування королівства. Король відтягував це так довго, що і не встиг це зробити до своєї смерті.

Правописом зайнявся другий король, єдиний син першого, Мандарин Розумний. На формування єдиного стандарту мандаринської мови пішло 10 років, але результат був хорошим. Правопис був виваженим та зрозумілим. Нову мандаринську мову населення прийняло. Відкрити / Коментувати

2021-10-12 23:01:26 Відкрити / Коментувати

2021-10-12 23:01:06 Хотів написати 3 частину організацій та груп про вуконгів, але щось на нього натхнення нема.

Думаю написати про мандаринську мову. Варто? Відкрити / Коментувати

2021-09-26 17:42:30 Організації та групи світу
Мони й тали. Частина 2 - Мони

Як і тали, мони - це послідовники Моноліта.

Це відносно молода релігія, яка, однак, захопила серця багатьох ледь не одразу після її заснування. Зробив це Король-об'єднавець Мандарин.

Сам факт існування релігії Моноліт означав неминучий конфлікт із давніми володарями нині мандаринських земель - талами. Справа в тому, що Моноліт у своїй міфології ґрунтується на підвалинах талеолірмістистизму. Відтак, як і в легендах талів, світ, а точніше, два світи створив бог на ім'я Талеолір, який пізніше став їхнім королем.

А от далі обидві релігії йдуть іншими шляхами трактування божественної історії.
У той час як тали вважають, що Талеолір і досі перебуває десь на цьому світі, мони слідують новим вченням від свого батька-засновника. Мандарин переконував, що:

Талеоліру давно обридло бути серед людей і спостерігати за ними, тому він вирішив знищити свою працю. Він почав зі світу чарівного та стер його до останньої істоти та клаптика землі. На мить засумнівавшись у вчиненому, Талеолір створив божественну істоту на ім'я Моноліт, який мав би або переконати Талеоліра у своїй неправоті, або допомогти йому знищити той світ, до якого ще не дійшла воля бога. Моноліт отримав всі знання Талеоліра, але не став до нього упередженим і виказав своєму творцю вирок - бог вчинив неправильно та має понести покарання за свої дії. Визнавши свою провину, Талеолір наказав запечатати себе в незримій безодні. Моноліт виконав цю волю та став новим богом для світу, в якому жили мандаринці.

У бібліотеці Головної Церкви, а також на поличках у королівському палаці містяться передруки повної оригінальної історії світу від Короля-об'єднавця. Описана ж вище коротка версія застосовувалась для поширення віри серед народів талів на початках Великої Справи Мандарина та передавалась із вуст в уста.

Офіційна позиція талеолірмістистичної церкви різко засуджувала такі революційні заяви від Мандарина та його прибічників, які фактично дискредитували церкву, однак нічого не могла вдіяти - замучені війнами та голодом народи відчували себе зрадженими Талеоліром, тому охоче вірили в те, що той давно про них забув. Таким чином тали поступово, але швидко занепадали.

Після того як Мандарин об'єднав три народи в свою нову державу, Моноліт став державною релігією, що дало ще більший поштовх до її поширення. Лідером церкви вважається король.

Точних підрахунків немає, але прийнято вважати, що Моноліт є найкраще організованою релігією на континенті. Є в них і свої вороги - тали та вуконги. Перші, однак, проблеми не складають. Відкрити / Коментувати

2021-09-26 00:00:22 Організації та групи світу
Мони й тали. Частина 1 - Тали

Тали - послідовники бога Талеоліра. Засновник невідомий.

Із самого початку на землях нинішньої Мандаринії була поширена релігія, богом якої був Талеолір. Вона носила й носить досі назву талеолірмістистизм. Складність назви спричинена поєднанням кількох давньомандаринських слів:
Талеолір - ім'я бога,
Міст - mist - щось незвичне, містика(?), надприроднє.

Талеолірмістистисти вірять у те, що у Великій Пустоті мільярди років жив Талеолір. Він створив два світи - один, на якому розташована Мандаринія та другий - магічний, чарівний, невідомий для звичайних людей.
Далі, за легендою, Талеолір довго спостерігав за цими світами, аж доки на них не виникло життя. Бажаючи розвіяти свою нудьгу, він спустився на землі двох світів, і люди прийняли його як бога та короля.

Тали вірять, що Талеолір досі є на цій планеті, лише приховує свою владу та істинну особистість.

Втім, справжніх, вірних своєму богу талів лишилось не багато. Їх 250 років тому витиснула інша релігія - Моноліт.

Зараз тали - неорганізована та малочисленна група. Відкрити / Коментувати

2021-09-25 22:37:18 УРИВОК З ЛІТОПИСУ ПЕРШОГО КОРОЛЯ
"Кілька днів я провів у постійних роздумах про неминуче - мій візит. Мої візити. Спочатку, себто коли я ледь починав свою Велику Справу, мої думки уникали міркувань про те, як саме відбудеться підкорення Шамару. Ба більше, я не усвідомлював, що це має бути саме... підкорення. Ввижалось мені: "Розберусь із першими двома народами, а з третім [Шамаром] воно саме по собі розв'яжеться". Моноліте, який я був наївний.
Та як настав час вирішити це завдання, я зрозумів усю вагу тягару, покладену на мене.
Я витягнув зі своїх сп'янілих думок усе, що варто було би пам'ятати про Шамар, і вжахнувся....
[...]
Тоді я почав свій шлях до сердець цього народу. Інакшого вибору не було. Прийти та вимагати, прийти та просити, прийти та благати - все це означає програш, мені треба було міркувати ширше.
І хоч друзі більше зважали на гордий характер цього гірського народу та переконували мене прийти до них із військом, я зважав на природу їхніх почуттів[....]
Мені допомогла історія. Історія, яку ми так знищували впродовж нескінченної Потрійної Війни між народами цих земель. Вбиваючи одне одного, ми вбивали наше минуле. Та нинішнє золоте перемир'я, за яке я ледь не віддав Моноліту душу, допомогло зберегти частинку нашої пам'яті.
І ось у чому була справа в тому Шамарі... " Відкрити / Коментувати

2021-09-25 21:24:25 Мені хочеться продовжити писати про Мандаринію, от тільки поки що воно не буде в повноцінній художній формі роману чи повісті. Я просто публікуватиму різні тексти, які спадатимуть мені на думку. Відкрити / Коментувати