Трохи роздумів про мистецтво давати імена ( на прикладі наших котів))У нашій родині до цього часу встигло пожити п'ятеро котів.
Причому за якимось законом підлості будь-яке вибране ім'я обертається повною протилежністю своєму прототипу.
Перший кіт був чорнющий і кудлатий, тож його назвали Бармалей. В результаті отримали дуже лагідного та балуваного лінюха.
Після нього з'явився білий кіт, котрого назвали Кузею на честь героя відомого мультика про домовичка. Але то був справжній кіт-боєць, який виходив на двір з чітким наміром влізти в якісь неприємності. Весь був у ранах і шрамах, з ним ми опанували навики ветеринарної хірургії))
Третій наш улюбленець був смугастим, тож отримав кличку Боцман. Проте води боявся смертельно, купання перетворювалося в бій на виживання.
Потім був білий котик, якого мої мужчини назвали Геральт, щоб він "мочив" мишей, як відьмак потвор. Але те чудо виявилося боягузом))
Зараз у нас кіт Філя, у якому ніби поєдналися якості всіх попередників))
На відео не він, хоча схожий
