Вантажівки відвозили речі на вул. Некрасовську в приміщення шк | Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"

Вантажівки відвозили речі на вул. Некрасовську в приміщення школи - всі чотири поверхи були забиті тим, що залишилося від розстріляних. На першому поверсі - продукти, на другому - білизна, на третьому - верхній одяг, на четвертому - коштовності (обручки, сережки, годинники тощо).
З донесення начальника поліції безпеки і Служби безпеки 7 жовтня (гриф "Секретна справа Рейху!"): "Гроші, цінні речі, білизна та одяг були зібрані і частково передані націонал-соціалістичній народній добровільній організації для забезпечення фольксдойчів, частково - комісаріату міської управи для роздачі нужденному населенню".
Того дня розстріли тривали до 18-ї години.
Вижити вдалося одиницям
30 вересня до Києва прибула айнзатцкоманда 5, яка приєдналася до зондеркоманди 4а в справі розстрілу євреїв.
Того ж дня комендант міста генерал Курт Ебергард видав наказ керівникам будинків (кербудам) закрити всі порожні квартири й звітувати про їх наявність районним управам, причому єврейські квартири подавати окремим списком.
1 жовтня вийшов наказ №5 коменданта української поліції Андрія Орлика: всі кербуди мають виявити в своїх будинках євреїв, які не пішли до Бабиного Яру, і здати їх "до найближчих районових Комісаріатів та Команди Української поліції м. Києва, по вул. Короленко, 15, другий поверх". За невиконання - смертна кара.
У місті запровадили комендантську годину.
2 жовтня Бабин Яр відвідав райхсфюрер СС Генріх Гіммлер, який ще влітку 1941-го видав наказ про те, що після загарбання Києва всі євреї мають бути знищені. Нині цікавився ходом "гросс-акції", спостерігав за розстрілами, які тривали.
Про кількість жертв повідомив до Берліна начальник поліції безпеки і Служби безпеки 7 жовтня: "У взаємодії зі штабом групи і двома командами полку поліції "Південь" 29 і 30 вересня зондеркоманда 4а стратила 33 731 єврея".
Це без урахування дітей. І тільки протягом двох днів. А ще ж, крім зондеркоманди 4а, в кривавій бійні брала участь айнзатцкоманда 5.
До того ж 30 вересня страти не припинилися. Вони відбувалися щоденно до 3 жовтня ("Єврейська акція тимчасово проводиться до 3.10.41" - це з донесення відділу Абверу 113-ї сухопутної дивізії Вермахту).
І далі регулярні розстріли продовжувалися ще протягом кількох місяців.
Киянка Ірина Хорошунова свідчила в щоденнику, що євреїв, які ховалися і яких спіймали, возили на вантажівках до Бабиного Яру - а невеликі групи вели пішки - ще й у грудні. І навіть пізніше. Приміром, айнзатцкоманда 5 стратила протягом 12-24 січня 1942 року ще 8000 євреїв.
За національною ознакою знищили все єврейське населення Києва. Тільки одиницям вдалося вижити - за чужими чи підробленими документами.
Бабин Яр став місцем найбільшого масового поховання жертв нацизму в Україні.
Масові страти в ньому тривали усі два роки німецької окупації - там знайшли свою смерть полонені червоноармійці, моряки Дніпровського загону Пінської військової флотилії, радянські підпільники, роми (теж за національною ознакою), українці, пацієнти психіатричної лікарні, заручники з-поміж цивільного населення тощо.
Натомість не існує ніяких даних, що когось з членів ОУН, вбитих нацистами в Києві, розстріляли чи поховали саме в Бабиному Яру. Попри встановлений там хрест, йдеться лише про припущення. Навіть щодо Олени Теліги нема жодних документів, які б насправді пов'язували її з убивством чи похованням у Бабиному Яру.
За спогадами її соратників, вона вкоротила собі віку в камері гестапо на Володимирській, 33. За іншою версію, там була розстріляна. Проте в обох випадках місце поховання достеменно невідоме.
Хоча ЗМІ згадують версію про те, що нацисти розстріляли Олену Телігу в Бабиному Яру 22 лютого 1942 року, а днем раніше там стратили Михайла Телігу та поета Івана Рошко-Ірлявського.
Злочин і покарання
Інколи пишуть, ніби кати Бабиного Яру не були покарані. Це не зовсім так:
Вальтер фон Райхенау, генерал-фельдмаршал, командувач 6-ї армії. Схвалив ідею "акції відплати", прямо відповідальний за неї. Помер за чотири місяці після початку кривавої масакри від серцевого нападу.