Get Mystery Box with random crypto!

Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"

Логотип телеграм -каналу meckalush — Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" К
Логотип телеграм -каналу meckalush — Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"
Адреса каналу: @meckalush
Категорії: Мистецтво
Мова: Українська
Передплатники: 70
Опис з каналу

Наші установи:
Краєзнавчий музей Калущини та Арт-галерея
Меморіальний музей "Калуська в'язниця"
Виставкова зала
Народний музей-оселя родини Івана Франка
Меморіальний комплекс "Криївка Черемоша"

Ratings & Reviews

3.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

2

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення

2022-02-21 09:35:05 Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови. Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
7 viewsSophia Tsapiv, 06:35
Відкрити / Коментувати
2022-02-21 09:34:53
6 viewsSophia Tsapiv, 06:34
Відкрити / Коментувати
2022-02-20 10:00:07 20 лютого Україна вшановує Героїв Революції Гідності. Цей пам'ятний день встановлено з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави. Герої Небесної Сотні віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, у відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією.

Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності. Люди вимагали покарати винних у погромі мітингарів.
Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини.

Сумний список Небесної Сотні почав складатися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло львів'янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. У період із 18 до 20 лютого загинуло та отримало травми та смертельні поранення найбільше протестувальників – 80 осіб: 20 – 18 лютого, 12 – 19 лютого, 48 – 20 лютого. Після 20 лютого – ще 20. Усі вони ввійшли до пантеону борців за незалежність України.

Три страшні дні з 18 до 20 лютого 2014 року залишаться у пам'яті українців назавжди. Це були найтрагічніші дні Революції гідності, коли від куль снайперів у центрі столиці загинули більше сотні людей.
Небесна сотня стала прикладом самопожертви в ім’я вищих ідеалів, одним із яких була гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни.

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу лише 17.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він у котре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет.
6 viewsSophia Tsapiv, 07:00
Відкрити / Коментувати
2022-02-20 10:00:04
7 viewsSophia Tsapiv, 07:00
Відкрити / Коментувати
2022-02-14 15:26:59
12 viewsSophia Tsapiv, 12:26
Відкрити / Коментувати
2022-02-14 15:26:47 13 лютого у Виставковій залі «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» відбулося відкриття виставки Вікторії Дідошак та Ольги Макари під назвою «Подих природи».
Відкрив виставку в. о. директора «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» Олег Відливаний. Після нього слово мала зберігач фондів І категорії Виставкової зали «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» Галина Турчик. Вона охарактеризувала графічні роботи та авторський почерк художниць.
Опісля авторки виставки самі змалювали стиль робіт. Слово також мали – громадська активістка Оксана Максим'як та художник Йосип Кравець, вони були вражені якістю виконання мистецьких творів та подякували художницям за організацію такої цікавої виставки.
10 viewsSophia Tsapiv, 12:26
Відкрити / Коментувати
2022-02-14 15:26:31
7 viewsSophia Tsapiv, 12:26
Відкрити / Коментувати
2022-02-14 15:25:56 12 лютого 2022 року у Краєзнавчому музеї Калущини «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» відкрилася чергова персональна фотовиставка Василя Фіцака – «Калущина сакральна». Виставку складають чорно-білі світлини – їх близько 300, основна тематика яких сакральна архітектура: церкви, надгробки, елементи памятних знаків тощо.
Захід відкрив в. о. директора Комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» Олег Відливаний, який розповів присутнім про те, що Василь Фіцак тісно співпрацює з музейниками нашого міста як краєзнавець, дослідник, пошуковець та фотохудожник, що представляє власні прекрасно виконані та художньо довершені роботи. Такі виставки у день Трьох Святих (12 лютого) відбуваються уже протягом декількох років та уже стали традиційними.
Василь Фіцак ознайомив численних гостей та поціновувачів з експозицією. Він розповів про роль та значення сакральних обєктів зображених на світлинах. Особливо надгробків, що є цінними як монументальні пам’ятки. Між ними зустрічаються роботи відомих скульпторів минулого – Маріана Антоняка, Генріха Пер’є, Шінзера, Кордела, Петруса, калуського скульптора Хоміцького та інших.
Світлини передають атмосферу спокою, умиротворення та надихають на роздуми. Кожен присутній на заході мав можливість отримати презенти – видані власним коштом Василя Фіцака та з його автографом листівки з зображенням вулиць нашого міста у минулому столітті. Це роботи Калуського художника Мирослава Гаталевича.
Виставка відбулася у день народження Василя, тому звучали привітання та побажання.
Світлини представляють не тільки мистецьку, але й історичну цінність, бо час таки робить своє і деякі пам`ятки руйнуються, а Василь Фіцак «зловивши мить» залишає їх для нащадків на світлинах.
Василь Фіцак уже багато років поповнює фонди музеїв Калуша віднайденими власноруч цінними речами та артефактами. Він активний громадський діяч та меценат, тому музейникам було особливо приємно почути про те, що світлини з виставки «Калущина сакральна» автор передає до фондів «Музейно-виставкового центру» нашого міста.
Модератором відкриття виставки виступила Наталія Мельник, наукова співробітниця музею-оселі родини Івана Франка «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради».
12 viewsSophia Tsapiv, 12:25
Відкрити / Коментувати
2022-02-05 11:06:53 3 лютого 2022 року в Меморіальному музеї «Калуська в’язниця» «Музейно-виставкого центру Калуської міської ради» відбулась презентація присвячена 93-й річниці створення ОУН під назвою «Україна понад усе».

З вітальним словом до присутніх звернувся Олег Відливаний, в. о. директора Комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».

Модератор заходу – Людмила Андрійчук, наукова співробітниця Меморіального музею «Калуська в’язниця» привітала гостей та ознайомила з темою презентації.

Наукова співробітниця Музею-оселі родини І. Франка Наталія Мельник повідомила про діяльність ОУН на теренах Калущини. Доповідь Наталії Петрівни грунтувалася на матеріалах архівних справ В. Смольського, В. Чижевського, М. Вошка, Д. Яцурака, В. Стуса, С. Брецько, О. Івасіва, Д. Шишчука (членів ОУН 1934-1941 рр.).

Людмила Андрійчук, презентувала гостям матеріали з електронного архіву
Українського визвольного руху. Це – агітаційні матеріали, «Постанови І-го конгресу українських націоналістів. Загальні означення», «Устрій Організації українських націоналістів» (ухвалений ІІ-м Великим збором ОУН у 1939 р.).

На завершення, ведуча акцентувала увагу на важливості проведення подібних заходів для подальшого дослідження, аналізу та осмислення тогочасних подій.
7 viewsAndriichuk Lyudmila, 08:06
Відкрити / Коментувати
2022-02-05 11:06:51
6 viewsAndriichuk Lyudmila, 08:06
Відкрити / Коментувати