Колектив Комунального закладу 'Музейно-виставковий центр Калус | Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"

Колектив Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" щиросердечно вітає з Днем народження Степана Петраша, голову Калуської міськрайонної станиці Братства вояків УПА, ветерана ОУН-УПА, Почесного громадянина міста Калуша. Вчора йому виповнилося 95 років!

Народився Степан Миколайович 14 січня 1927 р. в селі Залуква біля Галича в родині колишнього вояка Української Галицької Армії Миколи Петраша.

В часі німецької окупації навчається в Станіславській гімназії, де викладачем німецької мови і куратором його курсу був син Івана Франка – Тарас Франко. Директором гімназії працював викладач історії Роман Савицький, самодіяльний композитор, відомий як автор пісні «Гуцулко Ксеню».

У 1943 р. 16-річний Степан вступає до Юнацтва ОУН, проходить вишкіл і отримує підпільне псевдо «Данилко».

На початку 1944 р. Степан разом з двома товаришами направили на вишкіл в під старшинську школу в Карпати, але за наказом районного провідника ОУН він три місяці виконує обов’язки станичного в селі Залуква. У складі місцевої боївки «Данилко» проходить бойове хрещення у бою з угорськими військами.

Восени 1944 р. Степан брав участь у боях з відділами НКВС біля с. Тязів і між селами Майдан і Вікторів.

Разом з товаришем Іваном Лисаком «Шугаєм» потрапляє до спецбоївки районного референта служби безпеки (СБ ОУН) Михайла Нагнибіди «Артима». У спецбоївці Степан виконує особливі доручення, в основному пов’язані з розвідувальною і контррозвідувальною діяльністю, наприклад, супровід легендарної розвідниці Ольги Чемерис «Дніпрової».

11 березня 1945 р. повертаючись до рідного села Залуква через розкритий конспіративний зв'язок Степан Петраш потрапив у засідку. І вже 22 квітня 1945 р. військовий трибунал НКВС засудив Степана Петраша на 10 років позбавлення волі та на 5 років позбавлення прав.

Покарання відбував у таборах ГУЛАГу, працюючи на шахтах Воркути. Тут він стає членом підпільної організації політв’язнів «Північне сяйво», а в 1953 р. він серед активних організаторів Воркутинського повстання, яке було жорстоко придушене радянською владою.

Звільнений у жовтні 1954 р. Степан Петраш зміг повернутися в Україну лише в 1972 р. У Воркуті Степан одружився Стефанією Кульчицькою, підпільницею із Самбірщини, яка також відсиділа у таборах 10 років.

Нині попри поважний вік пан Степан займається активною громадською діяльністю, очолює станицю братства вояків ОУН-УПА, він ініціював і керував спорудженням низки пам’ятників командирам УПА, перезахороненням загиблих повстанців. Ветеран УПА часто відвідує школи, проводить зустрічі з молоддю.

Також вийшла друком книга спогадів Степана Миколайовича під назвою "Була собі пригодонька". Презентація книги відбулася 28 вересня 2018 року у ПК "Мінерал".