Сьогодні річниця загибелі юнаків! КРУТИ – проміжна станція Пі | Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"

Сьогодні річниця загибелі юнаків!

КРУТИ – проміжна станція Південно-Західної залізниці на лінії Бахмач–Ніжин. Знаходиться поблизу с. Пам'ятне Борзнянського р-ну, та за 146 км від Києва. Станцію Крути відкрито 1868 р. У 1-й пол. 1890-х рр. вона стала вузловою: 1891 р. прокладено лінію до Чернігова, 1894 – до станції Іч­ня (нині Чернігівська обл.). Від 1920-х рр. – проміжна (залізничні колії прокладено до Чернігова та Прилук з Ніжина, а від Крут розібрано).

16 (29) січня 1918 р. тут відбувся бій загону юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 стар­шин, 18 кулеметів; командир – сот­ник А. Гончаренко) та 1-ї сотні новоствореного студентського куреня (115–130 добровольців – студентів Українського національного університету, Київського університету, гімна­зистів старших класів; командир – сотник Омельченко) з більшовицькими військами (6 тис. червоногвардійців і матросів), які наступали на Київ. Не зважаючи на нерівність сил, українській стороні вдалося відбити кілька атак (наступ розпочався близько 9-ї год. ранку, бій тривав понад 5 год.).

Через небезпеку оточення А. Гончаренко наказав відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Юнкери відступали під прикриттям насипу, а у студентів сотні спереду та по­заду була відкрита місцевість. З цієї причини сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити супротивника. Оскільки студентам протистояли професійні вояки, сотня зазнала значних втрат. Одна із чот студентської сотні потрапила в полон – відступаючи, вона втратила у сутінках орієнтир і вийшла на станцію, вже зайняту більшовиками. Втрати українців склали близько 300 вбитих, поранених і полонених (27 юнаків розстріляно).

Командування Армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму, однак унаслідок різних причин не змогло надіслати підкріплення. Зокрема у цей час поблизу залізничної станції Бобрик (нині Шевченко­ве Броварського р-ну Київської обл.) зна­ходився Гайдамацький кіш Слобідської України під керівництвом С. Петлюри, однак він, отримавши звістку про повстання на заводі «Арсенал» (16–22 січня (29 січня – 4 лютого) 1918) – збройний виступ, організований Київським комітетом більшовицької партії проти УЦР, – вирушив у Київ.

5 березня 1918 р. Військовим міністерством УНР утворено комі­сію для з'ясування обставин бою під Крутами. До її складу уві­йшов член УЦР О. Шульгин, який втратив у цьому бою брата В. Шульгина. Че­рез 2 тижні тіла 28-ми студентів перевезли до Києва та перепоховали на Аскольдовій могилі. На похороні М. Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями. Того ж року П. Тичина написав вірш «Пам'яті тридцяти».

Література:

1. Єфремов С. Дорогою ціною // Нова рада. 1918, 20 берез.; Пам'яті юна­ків-героїв, замордованих під Крутами // Вісн. політики, літ-ри й життя. Відень, 1918.

2. Дорошенко Д. Пам'яти тих, що полягли під Крутами // Давній Р. Про Січових Стрільців. Відень, 1921.

3. Зленко П. Крути: Бібліогр. покажч. // Гуртуймося. 1933. Ч. 10; Зарицький В. Крутян­ська подія. Чикаґо, 1972; 2001.

4. Лукасевич Л. Світ­лій пам'яті товаришів по зброї, що загинули в бою під Крутами 29.1.1918 р. Нью-Йорк, 1982.

5. Правдюк О. Крути в літературі і фольклорі (До 75-річчя подвигу Київського студент­ського куреня Січових Стрільців) // НТЕ. 1993. № 1.

6. Герої Крут: Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 р.: Спогади, статті, відгуки, оцінки. Дрогобич, 1995.