«Круглий стіл» у Краєзнавчому музеї Калущини Захід, що відб | Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"

«Круглий стіл» у Краєзнавчому музеї Калущини

Захід, що відбувся 31 січня 2022 р., присвячено 110-й річниці виходу у світ першого українського часопису Калущини. У ньому взяли участь історики й краєзнавці Калуша.

Зі вступним словом до присутніх звернувся Олег Відливаний, виконувач обов’язків директора Музейно-виставкового центру Калуської міської ради. Історик наголосив на важливості дослідження місцевої періодики як вартісного джерела з вивчення минулого Калущини. Він також звернув увагу на відсутність багатьох періодичних видань в сучасному інформаційному просторі Калуської ОТГ, побажав успішної праці.

Модератор заходу Іван Тимів, провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини, історик, нагадав штрихи біографії Івана Куровця (1863‒1931) українського громадського та політичного діяча. Зазначив, що Іван Куровець народився 17 січня 1863 р. в с. Батятичі на Львівщині в сім’ї, греко-католицького священника Дем’яна та Анастасії. Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню ‒ у Львівській Академіч-ній гімназії. Після закінчення Віденської медичної академії (1882‒1887) два роки стажувався у Відні, після чого у 1889 р. розпочав довготривалу (на 28 р.) лікарську практику в місті Калуші (Івано-Франківська область). У 1918 р. переїхав на проживання до Львова.

Першовитоки калуських часописів, на думку дослідника, пов’язані з суспільно-політичною й громадською діяльністю доктора Івана Куровця, фундатора Народного дому в Калуші, видавця й редактора першого українського часопису Калущини. Будучи головою повітового комітету Української народно-демократичної партії, він у 1912 р. створив її повітовий друкований орган – «Калуський листок» (1912–1914). У першому номері часопису (5 січня 1912 р.) редактор, декларуючи свої щирі наміри служити громаді, писав: «Ідемо, як рідні до рідних. Як свій до свого, без облуди і фальшу». До 1913 р. часопис виходив друком як двотижневик, а в 1913 р. вже тричі на місяць, обсягом 4–6 сторінок. У 1912 р. вийшло 24 числа газети, у 1913 ‒ 33 числа (зберігаються у відділі Українознавства ЛНБ ім. Василя Стефаника). У 1914 побачило світ 12 чисел (їхнє місце знаходження сьогодні невідоме). Часопис друкували у Львові, бо в Калуші тоді ще не було власної друкарні.

Особливістю видання є вельми інформативне висвітлення подій у Калуші й повіті, наявність цікавих краєзнавчих матеріалів. Тут зафіксовані політичні новини, важливі події з життя й діяльності культурно-освітніх та молодіжних спортивних товариств, соціальні й господарські проблеми (вимушена еміграція), санітарний стан у повіті, фахова освіта, розвиток торгівлі й промисловості, використання української мови в державних установах тощо.

Часопис містив такі рубрики: «Вісти читальняні», «Всячина», «Вісти повітові» (ведучий Михайло Таранько), «Вісти просвітньо-економічні» (ведучий Тимко Бариш), «З руських товариств» та ін. В період видання «Калуський листок» став інформаційним й об’єднавчим центром повіту в боротьбі за політичні, економічні та соціальні права українців.

До участі в засіданні «круглого столу» долучився Олег Ониськів, працівник апарату Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, викладач Калуського коледжу економіки, права та інформаційних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Він повідомив про життєвий і творчий шлях Михайла Козоріса (1882‒1937), тимчасового редактора цього періодичного видання. Крає-знавець зауважив, що початкову школу майбутній письменник закінчив у Калуші, навчався у Станіславівській гімназії, а згодом на правничому відділі Львівського університету. У 1912 р. працював у редакції «Калуського листка», де публікувалися його твори, брав участь у національному відродженні Калущини. Він також згадав ще одного редактора цього часопису правника Олександра Чорненька.

Іван Костів, кандидат технічних наук, головний спеціаліст державної установи «Науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» став учасником дискусії про роль москвофілів у суспільно-політичному житті Калущини на початку ХХ сторіччя.