З початку повномасштабної війни росії проти незалежної України | Педіатричний факультет НМУ ім. О.О.Богомольця

З початку повномасштабної війни росії проти незалежної України на нашому факультеті мобілізовано 12 студентів.

Наші хлопці й дівчата у складі бойових медиків боронять Україну та рятують військових в шпиталях й на лініях фронту під обстрілами.
Ми, в свою чергу, усім серцем дякуємо, підтримуємо та намагаємось допомагати нашим мужнім захисникам і захисницям.

Сьогодні, наші дівчата поділилися своїми історіями для наших читачів.

— Анна
⚕ «Історія дуже проста для розуміння - я пішла служити в ЗСУ ще у березні, я розуміла, що можу бути корисна нашим хлопцям і допомогти рятувати життя. Я не змогла стояти осторонь, адже в сім’ї одразу до військкомату пішов брат, мама, близькі мені друзі.
Перший місяць проходження служби, було дуже важко адаптуватися, моральний стан знаходився приблизно на нулі, було дуже лячно, проходили тижні навчання, тактики, фізичної підготовки, психологічної витримки - нас навчали найкращі хлопці. Моя бригада, стала для мене дійсно родиною. Дівчат у нас мало, тому хлопці цінують та бережуть. Я дуже вдячна їм за підтримку, кожен з них став мені дійсно братом і наставником.
Впевнена, перемога буде за нами, і ми зробимо все, щоб наші діти жили у мирі!»

— Ауріка
⚕"Моє прагнення покращити цей світ і милосердя ідеально підходять до того, щоб бути в медицині.
Двох військових привезли швидкою. В одного було понівечено обличчя і коли його витягали з машини, зупинилися біля приймального пункту, я пропальпувала сонну артерію. У нього вже не було пульсації, але він ще подавав якісь ознаки життя, проте лікар шпиталю подивився на зіниці військового і заявив, що тепер хлопець – двохсотий. Він помер під час транспортування. У той момент мені було важко, я не розуміла, чому медики, які могли знеболити людину і почати її крапати, нічого не зробили, елементарно не ввели кровоспинне. Можливо такі банальні маніпуляції могли врятувати йому життя, але фельдшери цього не зробили. Тоді я зрозуміла, що хочу робити ще більше».

Зараз не час втомлюватись. Навпаки, потрібно берегти душевні сили і допомагати одне одному.
У нас є наші студенти, друзі, рідні й близькі, які відважно боронять нашу Батьківщину та як ніколи раніше потребують підтримки.

Долучайтесь до волонтерства, наших проєктів, творіть добро, не будьте байдужими!
Разом ми сила!

З надією, Ваш М3