ЮП "Мельничук & Партнери"

2021-04-22 12:01:20 Перевірка контролюючим органом у період карантину
Заборона на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлена Законом щодо підтримки платників податків. Проте, чинним законодавством більше не передбачено тотальної заборони на перевірки бізнесу, як це було раніше.
Отже, сьогодні забороняється проведення планових перевірок органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності – до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.
Заборона на проведення перевірок не поширюється на такі заходи державного нагляду (контролю):
за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризику затверджених Кабміном);
у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Таким чином, до завершення карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, окрім вищезазначених винятків. Відкрити / Коментувати

2021-04-16 10:21:59 Стягнення майнової та моральної шкоду за надання неякісних косметичних послуг (Рішення по справі № 216/5484/16-ц).
Працівниками салону було запропоновано прийняти участь у безкоштовних процедурах косметичної продукції бренду «Х». Працівники салону нанесли позивачу на обличчя крем, використовували при цьому апарат «Twinrey» для догляду за обличчям, про який пояснили, що він сприяє більш глибокому проникненню поживних речовин із засобу в клітини і допомагає швидше досягти поставлених цілей щодо оздоровлення та омолодження шкіри. Потім запропонували отримати цей прилад абсолютно безкоштовно, та наголосили на тому, що до нього слід придбати натуральні косметологічні засоби, не віддаючи прилад без них та акцентуючи увагу на тому, що тільки сьогодні діє спеціальна знижка на вартість цього товару і те, що всі косметичні засоби протестовані та пройшли клінічні випробування й експертизи в Ізраїлі.
Результат для споживача:
укладений договір купівлі-продажу на суму 14 973 грн на умовах кредиту від Альфа-Банку
алергічна реакція та дерматит обличчя
кредит, який споживачка вимушена погасити у повному об’ємі
відмова косметологічного салону розірвати договір та повернути кошти.
Рішення суду: визнав договір купівлі- продажу продукції недійсним та стягнув на користь позивача з косметологічного салону майнову та моральну шкоду. Відкрити / Коментувати

2021-04-12 11:00:58 КАС ВС пояснив, коли виникає підстава для сплати транспортного податку
Наявність у ПК України норм, які регулюють правила справляння транспортного податку, не є підставою для його справляння за відсутності відповідного рішення місцевої ради, оскільки Верховна Рада України відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 ПК України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Відкрити / Коментувати

2021-04-07 10:05:44 Верховний суд висловив позицію щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами
За правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі частини першої статті 1048 ЦК України, тобто на підставі договору, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) – на підставі положень частини другої статті 625 ЦК України, а саме інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних, що є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1045 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Справа № 921/387/18 Відкрити / Коментувати

2021-04-02 11:00:54 Прийнято Закон, який дозволяє призов резервістів без оголошення мобілізації

Закон передбачає:
створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки,
упорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів,
забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з документом, для оперативного доукомплектування ЗСУ Президент може прийняти рішення про призов на військову службу громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву.
Ухилення призовника, військовозобов'язаного, резервіста від військового обліку після попередження карається штрафом від карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.
Ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів карається штрафом від карається штрафом від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Відкрити / Коментувати

2021-03-31 11:00:15 Щодо зняття з обліку в контролюючому органі фізичної особи – підприємця, відносно якої в ЄДР внесено запис про припинення діяльності
Згідно з підпунктом 1 пункту 11.18 розділу XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є, зокрема, відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Відповідно до підпункту 6 пункту 11.18 розділу XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:
повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;
декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи пункт 294.6 статті 294 ПКУ, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку) востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Відкрити / Коментувати