20 квітня 1918 року Слов'янська група Окремої Запорозької дивізії Армії УНР звільнила від червоних місто Слов'янськ на Донеччині.
Залишки московської «3-й рєволюционной арміі», що її напередодні було побито у Барвінкові, побігли далі на Костянтинівку. Це вже було не військо, а зпанікований мотлох. «Розгром 3-ї армії був нашою рішучою поразкою, після якої нам вже не дано було піднятися», – писав потім головнокомандувач Червоних військ Владімір Антонов-Овсєєнко.
Отже, бойовий рахунок Запорожців під Барвінковим поповнився. Під Полтавою припинила існування «4-та армія» окупантів, яку вони гнали від самого Києва, а тепер , «3-тя армія», що прибула під Карлівку (Полтавської обл.) з Одеси і від самої Карлівки була гнана Запорожцями.
На фото Дорошенківський полк Армії УНР в Бахмуті.
