Нова еліта Українського війська Батько Назара пішов на війну | Ukrainian Military Honour

Нова еліта Українського війська

Батько Назара пішов на війну з початком російської агресії.
Хлопець ще був школярем, але вже визначився, якою буде його професія.
Після закінчення школи Назар вступив до Національної військової академії імені Петра Сагайдачного на факультет бойового застосування військ.

У 2020 році він на відмінно закінчив академію і вже за кілька тижнів потрапив на передову під селище Тарамчук, що на Донеччині. Там він очолив механізований взвод і прийняв перше бойове хрещення.

Під час першої ротації проявив себе вмілим, рішучим командиром, хорошим організатором, тому командування запропонувало йому посаду командира роти.

На другу ротацію Назар приїхав вже досвідченим офіцером, маючи за плечима бойовий досвід. І хоча за своїм віком — 22 роки — він наймолодший у роті, користується великою повагою підлеглих за вміння в критичній ситуації зберігати впевненість, холоднокровність та приймати правильні рішення.

— Мій підрозділ тримає оборону на дуже важливій і небезпечній ділянці. Ми контролюємо противника з панівних висот — безумовно, це дуже дратує окупантів. Вони не можуть спокійно почуватися на своїх позиціях і вільно пересуватися. Тому невипадково здійснили спробу завдати нам вогневого ураження, щоб виявити систему вогню та заподіяти шкоди. Почали російські найманці раптово, без розвідки, посеред білого дня. Спочатку вдарили з СПГ, а потім із ПТУРів. Але ми були готові до такого розвитку подій, завчасно спланували порядок дій у разі обстрілу. Тож, коли обстріл почався, кожен бойовий розрахунок вже знав, що робити. Я віддав команду на відкриття вогню і почав керувати боєм безпосередньо з КП. До речі, він розташований так, що можна добре бачити позиції ворога і під час бою корегувати ведення вогню. Ми завдали бойовикам потужного удару у відповідь. У них, як доповіли розвідники, після наших влучних пострілів виникла пожежа, ще довго було чути розриви. Після цього настала тиша, і вони вже досить тривалий час не намагаються ризикувати та сидять мовчки.

У тому, що підрозділ показав добру злагодженість під час бою, велика заслуга Назара. Він за короткий термін перебування на передовій зумів налагодити не тільки чітке управління підрозділом, а й згуртувати людей, вмотивувати їх на відповідальне виконання бойових завдань.

Нові імена вписуються у сторінки Української військової звитяги.