Вчора була 78-ма річниця бою під Бродами. Бій тривав з 13 по 2 | Ukrainian Military Honour
Вчора була 78-ма річниця бою під Бродами. Бій тривав з 13 по 22 липня. На жаль, цьогоріч обійшлися без пишного вшанування, але щиро сподіваємося, що після перемоги імена Героїв Дивізії СС "Галичина" звучатимуть по всій Україні наряду з сучасними Героями!
"Ворог був дуже близько Білого Каменя, бо після налету совєтських літаків, почався безпощадний обстріл мінометами і гарматами. Будучи свідком ще одної поразки, яку ми мали змогу оглядати як на долоні, ми дуже зобоятніли і втратили надію на рятунок. Стало ясно, що большевицький медвідь повільно і безпощадно затискає
пазурі і дусить свою здобичу.
Наша група меншала. Один по одному, кожний з опущеною головою, йшов своїм шляхом, хоч не знав куди. Ми всі вже останніх кілька днів не мали відпочинку, не спали, не їли. В переконанні, що
ніяке чудо не станеться, німецькі старшини почали перебирати
ініціятиву в свої руки. Вони організували пробоєві групи, збирали кожного охотника, і так творилась бойова одиниця. Хоч самі вони пояснювали ситуацію як безвихідну, але все ж таки варту спроби прориву. Говорили, що фронтова лінія від нас тільки сім кілометрів.
Таких груп творилося тоді багато, і вони були різночисельні. Озброєння бідне: передусім кріси, часом в такій групі знайшовся кулемет або навіть панцерфауст.
З одною такою групою вирішив піти і я. Ми вирушили під вечір 21 липня.
Не зустрівши ніякого опору, ми в кількох рядах розстрільною посувалися вперед. Спочатку йшли повільним кроком і вдержували тишу-мовчанку. Як тільки дався почути ворожий кулеметний вогонь, німецький старшина давав наказ іти прискореним кроком, а опісля бігти в напрямі ворога. З голосним “гуррааа” і багнетами на крісах ми йшли до наступу. Вже по кількох хвилинах ми здивовано спостерегли, що ворог дійсно перед нами цофається зі своїх становищ. Ми були захоплені нашим успіхом. Дещо пізніше ми навіть захопили трьох червоноармійців в полон!"
Роман Висоцький
