Іван Ремболович - фатальна людина, хоч і не така промовиста я | Ukrainian Military Honour
Іван Ремболович - фатальна людина, хоч і не така промовиста як, наприклад, Євген Коновалець. Звиклі до відомих імен, часто забуваємо, що не менш героїчні справи творили люди, яких більшість не знає і, можливо, ніколи й не почують про них.
Іван Ремболович уродженець м.Городня (агов, городнянці, ви чули про свого славнозвісного земляка?)
Іван Ремболович народився 28 січня 1897 року. Після 6-го класу гімназії записався до війська.
Будучи вже на військовій службі, закінчив Віленське військове училище (Полтава, 1915). Учасник Першої світової війни. Служив молодшим офіцером саперної команди 19-го Костромського піхотного полку при 3-ій піхотній дивізії. У 1917 р. — помічник дивізійного інженера 5-ї піхотної дивізії. Останнє звання в російській армії — штабс-капітан.
На початку 1918 р. — командир сотні Вільного Козацтва у Городні. Згодом — командир пішої півсотні городнянської повітової військової комендатури.
З 4 січня 1919 р. — старшина 20-го Павлоградського кінного полку Дієвої армії УНР. З 18 січня 1919 р. — старшина Кінного полку Січових стрільців Дієвої армії УНР.
З травня 1919 р. — начальник відділу зв'язку штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР. У грудні 1919 р. був інтернований польською владою у Луцьку.
З лютого 1920 р. служив у 2-й (згодом — 6-й Січовій) дивізії Армії УНР. 3 4 серпня 1920 р. — начальник відділення зв'язку штабу Армії УНР.
З 27 жовтня 1921 р. — начальник оперативного відділу штабу Київської повстанчої дивізії Української Повстанської армії Ю. Тютюнника. Учасник Другого Зимового походу. Брав участь у бою за Коростень. 12 листопада 1921 р. був поранений. 17 листопада 1921 р. під с. Малі Миньки потрапив до полону, втік з-під розстрілу.
У 1920—30-х жив у еміграції у Варшаві та в селі Корнич Коломийського повіту. Влітку 1943 вступив до Добровольчої дивізії СС «Галичина». Очолював штурмовий батальйон. У битві під Бродами дістав важке поранення, у лікарні ампутували ногу, згодом лікувався в Унівській лаврі.
6 листопада 1949 р. був схоплений загоном МДБ у с. Космач Яблунівського району. Полковник понад півроку був під слідством НКВС, нікого не видав і 15 травня 1950 був засуджений до смертної кари, яку виконали 8 вересня цього ж року.
В підсумку можна сказати, що Іван Ремболович пройшов три війни.
Чоловік, який не був промовистим координатором чи творцем міжнародних зв'язків. Чоловік дії, який кожного разу збирав себе по шматкам і продовжував боротися проти російської окупації аж до смерті. І загинув в боротьбі.
В Івано-Франківську є вулиця ім. Івана Ремболовича, а в Городні поки ще немає, але нехай це буде тимчасовим недоліком
