З доповіді д-ра Фредерика, 19 вересня 1943 року. Мене завжди | Ukrainian Military Honour

З доповіді д-ра Фредерика, 19 вересня 1943 року.

Мене завжди дуже цікавила ця партія, колишня У. В. О., тоді О. У. Н., очільника якої, полковника Коновальця, що його в Ротердамі вбив чекіст, я добре знав особисто. Від часу його смерти я втратив зв’язок із цією фракцією українського політичного руху і у Львові не розмовляв з жодним з її представників. Тож мушу задовольнятися тим, що мені про неї розповідали.

Відомо, що українські націоналісти поділені на дві групи:

а) Прихильники Мельника, наступника Коновальця, який тепер перебуває в Берліні і не займається активною політикою. За прикладом свого ватажка ці українці утримуються від будь-якої безпосередньої політичної діяльности, спостерігаючи за розвитком ситуації. Вони становлять меншість у партії.

б) Більшість належить групі «Бандера». Вона дуже активна і вороже налаштована, а тому проти неї потрібно вести боротьбу. Ця група має багато прихильників у Парижі. Вона вороже налаштована до Райху, закидаючи йому, що він не створив Української держави, на чолі якої, звісно же, стали б українські націоналісти. Їхні звинувачення і критика достатньо відомі, а тому немає потреби їх ще раз переповідати.

Що вони являють собою насправді? Також і тут дуже складно дати правильну оцінку, оскільки висловлювані думки різняться між собою. Одні запевняють, що на їхньому боці вся молодь, інші стверджують, що вони не мають майже ніякого впливу. Беззаперечний той факт, що їм бракує провідників. Основних аґітаторів заарештовано. Ті з них, кого я знаю в Парижі, – посередності, без політичного світогляду, надзвичайно легковірні та довірливі. Існує небезпека, що вони можуть стати легкою здобиччю англійської пропаґанди й аґентури англійської розвідки, що, на жаль, часто трапляється у Франції.

Польська пропаґанда, дуже добре проінформована в цьому сенсі, час від часу пропонує цим українським націоналістам антинімецьку співпрацю. Здається, що ці пропозиції – принаймні досі – вони відхиляли.

Радикальні націоналісти групи «Бандера» мають, на мою думку, справді сильний вплив на українську молодь. Як можна цьому запобігти?

Збільшуючи набори рекрутів й організовуючи українські СС. Ці заходи, здається, користуються загальною популярністю серед народу. Цей бідний і геть зубожілий народ, жертвуючи дуже дрібні суми, за кілька тижнів зібрав для українських СС 2 500 000 злотих (1 125 000 райхсмарок).