​​Емоції. Їх походження та суперечливості |Походження понят | 🐰кроляча нора

​​Емоції. Їх походження та суперечливості

|Походження поняття "емоція"|

Слово «емоція» з'явилося в 1579 році, коли його адаптували з французького слова émouvoir, що літерально означає «хвилювання», «збудження». Емоція - це почуття, що може бути викликане різноманітною кількістю факторів або подій. В епоху Просвітництва шотландський мислитель Девід Г'юм запропонував революційний аргумент, який намагався пояснити основні мотиватори людських дій і поведінки. Він припустив, що дії мотивуються «страхами, бажаннями і пристрастями». Цитата з його трактату: «Розум само собою неспроможний бути мотивом для будь-якої дії волі... він ніколи не може протистояти пристрастям у напрямку волі... Розум є й повинен бути рабом пристрастей і ніколи не може претендувати ні на яку іншу посаду, крім як служити і підкорятися їм».

|Класифікації емоцій|

В емоцій є багато класифікацій, але поміж основних маємо:

1) За ступенем збудження чи заспокоєння:

– Стенічні емоції — підштовхують до вчинків, висловів, збільшують напругу сил. Людині важко мовчати, не діяти активно (радість, впевненість, тріумф, страх, злість).
— Астенічні емоції — характеризуються пасивністю, бездіяльністю (страждання, неспокій, страх)

2) За наявністю відтінків задоволення або незадоволення:

— Позитивні емоції — породжуються узгодженням обставин з нормами, що відповідають світогляду цієї особи ( радість, захват, любов та інші.).
— Негативні емоції — породжуються відхиленням обставин від параметрів життєдіяльності конкретної людини як особистості (горе, невдоволення, туга, сум, і т. д.)

|Національність впливає на емоційне забарвлення?|

Багато хто, досліджуючи тему емоцій, розмірковує: чи емоційна універсальність поширюється тільки на людей одної національності, чи виходить за її межі. Це й досі залишається досить суперечливим питанням. На сьогодні існує два погляди на цю проблему:

1) культурно-релятивістський,
який стверджує, що емоції етноспеціфічні і здатність їх переживати залежить від типу культури, лінгвоетнічної належності людини

2) універсальний, прихильники якого стверджують, що емоції
універсальні і будь-яка емоція відкрита для переживання людиною незалежно від її національної належності й культурних чинників, а національно-специфічним може бути тільки ставлення до емоцій

|Емоційний природний баланс|

Також багато суперечок точиться стосовно того, чи є насправді емоції нейтральним явищем, а не чимось "гарним" чи "поганим". Наприклад, радість і смуток мають більше спільного, аніж ми думаємо. Радість означає, що ми отримуємо щось важливе/приємне для нас. Печаль означає, що ми втрачаємо те, що цінуємо. Отже, насправді, це дві сторони однієї медалі, і одна без іншої існувати не може. Також, кожна емоція це просто сигнал донесення повідомлення. Навіть важкі емоції, такі як страх, гнів або смуток, виконують важливу функцію — допомагають організму скидувати з себе зайве та врегульовувати процеси життєдіяльності.

|Чи можемо ми існувати без емоцій?|

Запитання риторичне. Чи являється людина без емоцій людиною? Чи зможе вона вижити в цьому світі? На мою власну думку, емоції необхідні для повноцінного життя, хоч і не завжди вони приносять щось приємне. Дії й емоції глибоко взаємопов'язані із соціальними, політичними, історичними та культурними аспектами реальності, що також пов'язано зі складними неврологічними і фізіологічними дослідженнями мозку та інших частин фізичного тіла і його природи. Це невід'ємна наша частина, з якою маємо навчатися плідно співіснувати

А що ви думаєте? Цікаво буде подивитися на ваші думки в коментарях

#дізнаємося #емоції