Так, зараз дуже уважно. Вдумайтесь: науковець 20 років спосте | Лабораторна миша
Так, зараз дуже уважно.
Вдумайтесь: науковець 20 років спостерігав за двома (лише ДВОМА) видами птахів - трав'янкою лучною та трав'янкою чорноголовою.
Знайшов цікаві факти, закономірності, писав статті, перевіряв, їздив в ... як це називається - експедиції? польові виїзди? Ночував в палатці та годував комарів.
За 20 років дізнався про цих птахів більше, ніж європейські політики про росію.
Написав дисертацію і захистив її.
Якби він був не нормальним чесним науковцем, а таким, яких поважає нинішній політичний сраний велюровий істеблішмент, то:
Взяв би російський підручник з орнітології, загнав би в гугл-транслейт, виправив всюди слова "росія" на "Україна", опублікував шматки цього опусу в сраних мурзілках, сшив все степлєром і захистився б.
Далі так само зробив би докторську, а потім - всі шляхи для нього відкриті: отримав би професорство, школу плагіатних аспірантів, власну спецраду із захисту дисертацій з бек-джеком і хабарями, може навіть ректорство, купив би джіпа за державні гроші, а потім і очолив би ціле міністерство освіти і науки.
Шо Ви на мене дивитесь?
Є чудовий наочний приклад, що ця описана мною система працює.
А так...
Його нинішня зарплатня з надбавкою за ступінь буде в рази менша за зарплатню та доходи з жомової ями майбутньго науковця Іллі Ківи.
Якщо серйозно ж і відкинути сарказм в бік - просто почитайте про ці дослідження, які коротко виклала Наталка.
Вражає.
Захоплює.
Надихає.
Це і є справжня наука, основним продуктом якої є знання.
Не айфони.
Не масло на хліб.
А знання.
Бо саме завдяки знанням виникає і все решта.
Без знань же виходить лише шкарлетіада.
Вітаю Михайла Баніка із захистом.
Нових ідей та звершень!
Майте гарний день.
Допис Наталки Атамась:
https://www.facebook.com/100007834666677/posts/2914995605438233/?
«Нарешті сталася подія, яку орнітологічна спільнота України чекала дуже довго. Позавчора у Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Михайло Банік блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему «ТРАВ’ЯНКИ (AVES: SAXICOLA) ПІВНІЧНОГО СХОДУ УКРАЇНИ: ПОШИРЕННЯ, БІОЛОГІЯ, ПОВЕДІНКА». На мою думку, це одна з найкращих українських кандидатських орнітологічних робіт з тих, які я взагалі коли-небудь бачила або читала.
Дослідження тривали майже 20 років і були присвячені гніздовій біології та поведінці двох близькоспоріднених видів трав’янок, з’ясуванню того, що дозволяє їм мешкати на одній і тій самій території, уникаючи конкуренції, і виявленню причин експансії трав’нки чорноголової на схід.
Ключовою відмінністю у двох цих видів є те, що трав’янка лучна – дальній мігрант, а чорноголова – ближній, і ця обставина визначає різницю у їх циклах розмноження. Трав’янка лучна у нормі має один виводок за сезон, у той час як трав’янка чорноголова – два, а іноді навіть три. Це дозволяє двом видам рознести у часі основні фази життєвого циклу і уникнути конкуренції в одних і тих самих біотопах. Відрізняється у них і розмір гніздових територій, а відтак – і просторова структура популяцій. Території трав’янки чорноголової великі, багато з них містять у собі декілька територій трав’янки лучної, і до того ж у останьої гніздові території впродовж розмноження нестабільні та змінюються при втраті першої кладки та другої спроби загніздитися. Розрізняються у двох видів також і відстані від присад до гнізда, у трав’янки чорноголової вони значно більші.
Найцікавішим моментом для мене стали дослідження післягніздової поведінки виводків у трав’янок – методологічно складні та загалом дуже цінні. Пташенята трав’янки лучної сидять у гніздах на один день менше за пташенят чорноголової, і в них відбувається таке явище як розділення виводку – коли після виходу з гнізда самка опікується однією групкою пташенят, а самець бере на себе турботу про іншу половину. У трав’янки чорноголової розділення виводку зазвичай не відбувається, пташенята виходять з гнізда разом і достовірно довше вчаться основним методам кормоздобування на гніздовій території.
