Люди… Вже вдруге завітав в Інститут теоретичної фізики НАН Ук | Лабораторна миша

Люди…

Вже вдруге завітав в Інститут теоретичної фізики НАН України… ні, не на семінар, а щоб забрати величезні маскувальні сітки на техніку бійців.

У приміщенні з дошкою, на якій написані довжелезні формули, стоять рами з натягнутою сіткою.
Жінки між собою неспішно обговорюють, як саме треба прострочувати смужку, щоб вона служила довше - лінією чи зигзагом.
Який матеріал буде менш помітним в нічник.
А який візерунок та колір характерні для нинішнього вигорілого степу, щоб не побачив ворожий безпілотник.
І що ота сітка, в кутку, піде на північний напрям - хай буде насиченіша.

Я радію, бо сітки дуже легкі.
40 квадратних метрів я беру однією рукою.
Але мене довантажують кавою, чаєм, білизною та десятьма кілограмами сиру для бійців.

І от я неспішно човгаю нозями до ліфта.
Тільки б руки не відірвалися.

Волонтерська група «Фізики-лірики» працює з 2014 року.
Зараз вони опанували новий, швидкий, економний матеріал - спанбонд, який виготовляє Дніпро.

Пощастило влупашити селфі з їхньою хедлайнеркою Людмилою Авраменко.
https://www.facebook.com/lyudmila.avramenko

А скільки таких невеличких груп тільки в Києві працює - важко порахувати.
Українці неймовірні.

Скоро сітки і сир поїдуть на фронт.
А якщо у Вас є змога допомогти «Фізикам-лірикам» з матеріалами - пишіть, будь ласка, пані Людмилі.

Переможемо.