білі-білі вуста хризантем наче від анемії на плечі залишають п | Юлія Мусаковська. Вірші.

білі-білі вуста хризантем наче від анемії
на плечі залишають печать і мовчать наче тать
у сирій веремії хандри та плачів Єремії
коси осені навколо ший обів’ються як змії
і не зважать на рівень ай кью вподобання чи стать

зачепились питання в гортані і на піднебінні
це пора коли нечисть усяка вилазить на світ
коли косять душевні дефолти багатих і бідних
бо затрималися в капремонті небесні турбіни
ті що творять корисне й поживне з енергії бід

і бажання що множаться не як нулі у прибутку
і цабе що напнулись як нулики без патичка
все марнота бо ловить Господь наші душі на вудку
сутеніє і кожен тікає до власної будки
телефонної чи то собачої — в кого яка

і кричить розривається сум немовля несповите
і прилипла до мешта молитва сухої трави
я викреслюю потай себе із усіх заповітів
бо заплачено золотом листя і значить ми квити
я лечу за повітрям за вітром зови не зови

2008