*** Мова моя солов’їна, в’язанка дров. Скрізь волочу за собою | Юлія Мусаковська. Вірші.

***
Мова моя солов’їна, в’язанка дров.
Скрізь волочу за собою –
аж роздерті спина і плечі.

Треба ж мати, з чого
розпалити багаття,
видобути вогонь –
щоб зігрітися і зігріти

землю, яка похолола
в спекотні червневі дні
від похованої в ній
убитої юності.

Як донести до наступної точки болю
важку і незв‘язну
мову,
що розсипається на очах?

18.06.2022