Серпень, але тіло холодне, скрізь прикладено синю печать. Гілк | Юлія Мусаковська. Вірші.

Серпень, але тіло холодне,
скрізь прикладено синю печать.
Гілка кричить від страшного плоду,
Що ж це інші дерева мовчать?
Чи то їм засмолено вуха?
Чи ж на них скам’яніли птахи?
Механічно за вітром рухались,
через темряву навпрошки —
ні, не тіні — з плоті і крові.
Ні, не люди, а реманент.
Принесли як обід, зі собою
й по собі залишили
смерть.

2021