Sandra Luna
Вітаю пані та панове, мене звуть Сандра Луна, і хоч прізвище не справжнє, та до цього вже звикла, тож нічого міняти не буду. Мені подобається, що українською Луна – як Ехо російською, це ніби відображує якусь частину моєї особистості, хоч чесно кажучи, після цього всього я не впевнена, що я матиму особистість, якщо це все якимось хріном закінчиться добре. Ви не подумайте, я вірю в ЗСУ, я вірю, що ми відіб’ємось, щоправда, я не приймаю в цьому участі, тільки в твіттері репощу всяке. Все, що я робила останню майже добу, це перебувала в паніці, плакала, впадала в ступор. Цього разу я не можу стримати своїх емоцій, та певно і не варто. Тому що коли Росія напала на Донецьк, я просто перебувала в прострації.
Мені б хотілося щось робити, але я не спала з 4 ранку, і боюся вийти на двір. Завісили дзеркало в ванній, ховатись будемо в коридорі, якщо що. Власне, вже ховались.
І хоч почуваюсь відверто хріново, я вирішила…
Продовження історії за посиланням https://mywar.mkip.gov.ua/user/lisnycia
#МояВійна
