Чорба Крістіна
Україно…Я так її люблю, ну ось чесно. Мені подобається в ній все: міста, природа, культура, люди. Я не змогла жити в іншій країні та й не зможу. Я вас запевняю, що цю частинку мене вже ніхто не змінить. Я розмовляю виключно українською і вона мені нереально подобається, бо вона моя, і твоя і кожного українця. Не просто користуйтеся нею, а любіть її і тоді вона зазвучить з ваших вуст: дещо по іншому, дещо по ніжному, дещо впевненішою. А ще знайте, коли мені сумно – я пишу, коли я радію – пишу, коли мені страшно я….пишу. І в моєму характері мені – це імпонує. І ось я знову пишу, бо мені не радісно і не сумно, а… Ну так ось нехай цей текст буде написаний на «свіжих» емоціях. Я не знаю коли він буде опублікований тай взагалі чи варто, але я поділюсь тим, чим не можу з рідними чи друзями, бо паніці тут не місце і я в деякому моменті радію, що маю «холодний» розум при екстримальних…
Продовження історії за посиланням https://mywar.mkip.gov.ua/user/chorba_kristina_vitaliyivna
#МояВійна
