Єлизавета
За тиждень чи два до війни в нас на факультеті журналістики розпочався 2 семестр навчання. Навчання продовжувалося дистанційно, під час нього я з мамою ходили на фізичні процедури, які так і недопройшли) Все було так безтурботно. Вже тоді розпланувала подальші тижні, проходження практики, час для відпочинку тощо.
16.02. День єднання. Я була у лікарні та чула голосний спів гімну. Це була, здається, перша погроза нападу расєї на Україну. Ще до 16 числа я думала про те, що цей путлєр спроможний і не на такі кошмарні речі. Ніхто не вірив. Скільки би я не говорила, що турбуюся про подальші дії в Україні, що в мене тривожні думки, в мене погане передчуття. Ніхто не вірим. У всіх робота, навчання. Я просто смиренно чекала. Я була з сім'єю.
24.02. Вночі о 1 годині ночі домашнє завдання було дороблено. Однак сайт університету "приліг" і не вдалося надіслати роботи. Перед сном я традиційно прощалася…
Продовження історії за посиланням https://mywar.mkip.gov.ua/user/e_liw
#МояВійна
