«В любой дракє вінавати обє старани» Дивилась тут недавно від | Зухвала агресивно друкує…

«В любой дракє вінавати обє старани»

Дивилась тут недавно відос пана @ssternenko про інтерв’ю свинособачого десантника, який проявив небувалу для кацапні прозорливість і засумнівався, а чи так це прям нормально вбивати беззбройних людей і пхнуть свою орчу морду на територію суверенної держави. Але тут не про це.

У фіналі русня підсумовує філософським висновком - «но вапщєта в любой дракє вінавати обє старани». В перекладі з свинособачої - типу жертва геноциду несе якусь відповідальність за геноцид.

Зрозуміло, що така логіка речей, а точніше її відсутність, для кацапа грааль мудрості, і тут нема нічого дивного.

Проте, ця дікуха про перманентну «віновность абоіх старон» прижилась далеко за межами сміттєвого бачка, який ще називають - мізки росіян.

Так кажуть і про конфлікт, і про бійку, і навіть про війну. Про війну В третьому тисячолітті.

О цій порі вічності, навіть неписемним ясно - в абсолютній більшості воєн є цілком очевидне зло. В кожній війні - є чортів агресор, загарбник, смердючий окупант, який із століття в століття вигадує своєму людожерству якусь благородну мету, типу асвабаждєнія.

Складно розв‘язуваних конфліктів, типу Ізраїлю з Палестиною, де обидві сторони мають свої справедливі претензії на територію - було мізер.

Це ще раз доводить, що яку б нісенітницю ти не ніс, якщо повторити її достатню кількість разів - воно приживеться.

І прижилось же. Від глобального, до побутового. Побачивши лупцьовану жінку мандрівні філософи дістають з рукава своє «в каждай дракє вінавати обє старани», добиваємо зверху «а ми вєдь всєй правди нє знаєм» і виходить - весь світ театр, а вся хуйня, яку в ньому несуть - методичка руской пропаганди.

Схоже в нашій галактиці нема нічого складнішого, ніж лінійна логіка. Все ніяк не виходить поставити крапку в простій аксіомі, що коли б‘ють - винен, той хто б‘є. Коли вбивають, винен вбивця. Не певна, що доживу до моменту, коли бажання виправдовувати сильного і йобнутого кудись подінеться. А поки готуюсь закатувати очі ще не один мільйон разів (якщо пощастить так довго прожити, звісно).