на всі двісті

2021-03-20 22:13:45 Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.

Холодні осінні тумани клубочаться в/горі і спускають на землю мокрі коси.

Пливе в сірі без/вісті нудьга, пливе […], і стиха хлипає сум.

Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і не/знає, коли усміхнеться.

Міріади дрібних крапель спадають до/долу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками.

Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом. Відкрити / Коментувати

2021-03-20 22:12:05 Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.

На календарі вже весна.

Хоча снігу не/має, проте надворі мороз пробирає по спині…

Простую собі лісом, опустивши голову до/долу і лише зрідка оглядаючись навкруги.

Аж ось по/між деревами щось, схоже, забіліло…

Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду.

Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як/би не лютувала зима, весна не за горами.

І так мені радісно стало на серці, мов на світ народився, кудись зникли і холод, і мороз. Відкрити / Коментувати