НБУ | Знати. Розуміти

2021-04-28 15:18:34 #НБУ_про_віртуальні_активи

У топові новини останнього місяця стабільно потрапляє тема віртуальних активів (їх ще часто називають криптоактиви). Bitcoin – найвідоміший віртуальний актив – то встановлює рекорд вартості, то стрімко падає у ціні, занурюючи власників у депресію. У сусідній Туреччині краху зазнали вже кілька криптобірж, залишивши інвесторів без можливості повернути вкладені кошти.

Водночас у світі й досі немає єдиного визначення – що ж таке віртуальні активи? Адже їхня правова природа надзвичайно складна – у чистому вигляді це не грошові кошти, не валютна цінність, не платіжний засіб однієї з країн, не електронні гроші, не цінні папери, не грошовий сурогат, не товар. Водночас вони можуть мати ознаки та слугувати цифровим вираженням сутності усього перерахованого.

Як бачите, зовсім не просто упевнено сказати, що ж це таке. У одних країнах їх вважають "товаром", у других – "інвестиційним активом", у третіх – "окремим видом цінних паперів". По суті, фінальне визначення може зафіксувати лише держава.

Оскільки тема актуальна й для України, ми розпочинаємо серію дописів про віртуальні активи. Аби разом з вами розібратися у цій темі та знати, чому важливо сформувати прозоре середовище для їхнього обігу та яку користь це принесе нашій державі.

Для початку розберемося у базових поняттях...

(продовження нижче) Відкрити / Коментувати

2021-04-26 17:37:52 До справи береться Фінансовий сенсей!

Це не герой коміксу Marvel, а наш новий гуру з фінансової грамотності.

У партнерстві з Міністерством цифрової освіти та банком ПУМБ запустили новий освітній серіал для молоді.

У вісьмисерійному серіалі блогер, він же фінансовий сенсей, розповідає:
як планувати бюджет та заощаджувати;
як відкласти кошти та накопичити на омріяну річ;
як користуватись кредитним лімітом і не сплачувати відсотки;
як вберегти свої кошти від кібершахраїв;
як управляти своїми грошима онлайн у будь-якому куточку світу.

Приділивши трохи свого часу (одна серія триває всього 5-10 хв), можна дізнатися багато корисного та підвищити свій рівень фінансової грамотності.

Дивіться "Фінансового сенсея" безкоштовно на порталі Дія.Цифрова освіта Відкрити / Коментувати

2021-04-26 14:50:26 О 15:00 запускаємо серіал із фінансової грамотності для молоді – "Фінансовий сенсей"!

Міністерство цифрової трансформації України, Дія.Цифрова освіта, Національний банк України та ПУМБ.

Онлайн-брифінг пройде на сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/2854749948072492

Приєднуйтесь! Відкрити / Коментувати

2021-04-26 10:44:41 #корисне

Наближаються травневі свята, які цьогоріч припадають на вихідні дні: 1 травня – День праці, 2 травня – Великдень, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Тож згідно із законодавством святковими та офіційними вихідними днями будуть 1 – 4 та 8–10 травня.

Як працюватимуть банки у цей період?

Незалежно від святкових та неробочих днів, система електронних платежів Національного банку (СЕП) працює у режимі 23/7, і банки мають можливість здійснювати міжбанківські платежі майже цілодобово та 7 днів на тиждень.

Скористатися цією можливістю чи ні – кожен банк визначає самостійно на свій розсуд, враховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів, а також керуючись нормами законодавства України. Тому варто завчасно уточнити у свого банку графік роботи на травневі свята.

Банки, які здійснюватимуть міжбанківські платежі:
1 – 4 травня – відображатимуть їх календарною датою першого наступного робочого (операційного) дня, тобто 5 травня 2021 року.
8 – 10 травня – відображатимуть їх календарною датою першого наступного робочого (операційного) дня, тобто 11 травня 2021 року. Відкрити / Коментувати

2021-04-23 18:10:00 ​​#запитанняпідписників

Чи дезінфікують гривні від коронавірусу?

Ще на початку пандемії у 2020 році НБУ впровадив витримку готівки на карантині, щоб максимально убезпечити українців навіть від мінімальної ймовірності поширення вірусу через банкноти.

Упродовж кількох днів готівка "відпочиває" у сховищі, а потім проходить автоматизоване оброблення за допомогою спеціалізованих високошвидкісних машин.

Банкноти, придатні для повернення в обіг, упаковуються в пачки та термоусадкову плівку. На цьому етапі пачки банкнот потрапляють у термоусадкові печі та піддаються температурному шоку (160 °C)

Тепер термін цього карантину змінився. Спочатку був 14 днів, тепер його зменшено до 5 днів.

Тут ми брали до уваги оновлені рекомендації МОЗ. Зокрема, згідно з оновленими інструкціями Центру контролю та профілактики захворювань, основний шлях зараження людей коронавірусом SARS-CoV-2 – це вплив крапель дихання, що несуть вірус.

Ризик зараження через контакт із забрудненими поверхнями або предметами, зокрема готівкою, як правило, вважається низьким.

Водночас п’ятиденний термін значно перевищує період виживання коронавірусу на поверхнях (від кількох годин до трьох діб).

Чимало країн взагалі не запроваджували обсервацію для готівки. Це, зокрема, Німеччина, Люксембург, Канада, Японія, Великобританія, ПАР, Мексика, Чилі, Сінгапур.

Для НБУ важлива безпека українців в умовах пандемії. Тож ми закликаємо за можливості утриматися від відвідування відділень банків та інших фінустанов.

Тим більше, що основні послуги сьогодні доступні дистанційно через інтернет-банкінги та мобільні застосунки.
За потреби здійснити розрахунки – робіть їх безготівково.
Оплачуйте покупки та рахунки онлайн.
Платіть за товари та послуги безконтактними картками або телефоном. Відкрити / Коментувати

2021-04-23 17:14:06 ​​​​#BankIDНБУ

Відтепер отримати послуги банку можна віддалено, скориставшись ідентифікацією через Систему BankID НБУ.

Перевагами Системи BankID НБУ вже користується низка банків.

Укргазбанк та Альфа-Банк використовують її для віддаленої ідентифікації користувачів електронних грошей, що емітують ці банки. А izibank (ТАСКОМБАНК) реалізував можливість віддаленого відкриття рахунків. Тож його клієнтом можна стати не виходячи з дому, дистанційно ідентифікувавшись через Систему BankID НБУ. Над подібними продуктами зараз працює ще кілька банків, підключених до системи у якості абонентів-надавачів послуг.

Ця крута новина стала гарним доповненням до підсумків роботи Системи BankID НБУ у I кварталі 2021 року. Всі досягнення в цифрах – дивіться на інфографіці

Працюємо далі Відкрити / Коментувати

2021-04-22 17:18:19 Голосуйте, про що розповісти далі

- Як центробанки можуть впливати на фінансову стабільність у країні?

- Навіщо НБУ проводить опитування бізнесу та банків? Відкрити / Коментувати

2021-04-22 17:10:02 ​​​​​​#корисне #запитанняпідписників

Як дізнатися, чи є загрози стабільності фінансової системи країни? Розповідаємо

Існує низка показників, які допомагають виміряти рівень загроз для фінансової стабільності.

Це, наприклад, частка непрацюючих кредитів (NPL ratio), коефіцієнти боргового навантаження населення та бізнесу, достатність капіталу банків тощо.

Також є складніші, комплексні індикатори, за якими можна оцінити поточну ситуацію у фінсекторі, наприклад, Індекс фінансового стресу.

НБУ двічі на рік у Звіті про фінансову стабільність надає розгорнутий аналіз стану фінансової системи та найвагоміших для неї ризиків. Звичайно, це великий й досить складний аналітичний документ.

Чи можна швидко зорієнтуватися у ситуації, не заглиблюючись у Звіт?

Авжеж! Саме на цей випадок на сайті НБУ є два показових дашборди:

Індекс фінансового стресу (ІФС). Відображає поточний рівень напруги у фінансовому секторі. Може бути на рівні від 0 до 1, де 0 – найнижчий рівень напруги, 1 – найвищий рівень стресу.

Сьогодні він перебуває на низькому рівні. За останніми замірами на 29 березня складає всього 0,05. Для порівняння: у квітні 2015 року ІФС був 0,90.

Частка непрацюючих кредитів (NPL).
Коли банк видає позики, звісно він очікує повернення цих коштів та процентів. Це дає змогу банку отримувати прибуток та продовжувати діяльність. Якщо внаслідок неможливості або ж небажання позичальників повертати позику, банк втрачає кошти, для нього це збитки. Такі кредити називаються непрацюючими для банку, він зазвичай не отримує за ними доходів. Чим більша частка непрацюючих кредитів у портфелі, тим важче банку ефективно працювати. Збільшення NPL у банках загалом негативно впливає на стабільність усієї банківської системи.

У недалекому минулому ті часи, коли частка NPL в українській банківській системі ставила світові антирекорди. Проте з 2018 року вона поступово знижується. Так, у 2020 році масштабну роботу провели державні банки: за рік вони позбулися 30,6 млрд у гривні та 3,1 млрд у доларовому еквіваленті. Це дозволило знизити частку NPL у держбанках з 63,5% до 57,4%.

На початок 2021 року загальний рівень NPL складає 41%, що ще досить багато, але вже не створює системної загрози банківський системі.

Наша мета – скоротити частку непрацюючих кредитів нижче 20% до 2025 року. Відкрити / Коментувати

2021-04-22 12:41:07 #іпотека #опитування #кредити

Підбили підсумки чергового щоквартального опитування банків щодо умов кредитування.

Участь у ньому взяли менеджери 23 банків, що формують 88% активів банківської системи.

Ключовий висновок: попит на кредити збільшився з боку як бізнесу, так і населення, навіть попри очікування нових карантинних обмежень.

Іпотека показала найвищу затребуваність за всю історію спостережень. Саме її банки вважають вагомим рушієм подальшого пожвавлення попиту населення на кредити.

Що ще:

У січні–березні 2021 року зріс попит на бізнес-кредити, найбільше – на позики МСП, гривневі та довгострокові кредити. Причини: зниження відсоткових ставок, потреба підприємств у капітальних інвестиціях та оборотному капіталі, а також реструктуризація боргів.

Банки пом’якшили кредитні стандарти для бізнесу. Майже чверть опитаних респондентів відзначили збільшення рівня схвалення заявок на бізнес-кредити та зниження вимог до розміру кредиту.

Попит населення на кредити зростає третій квартал поспіль. Цьому сприяє зниження відсоткових ставок, покращення споживчих настроїв та перспективи розвитку ринку нерухомості.

Рівень схвалення заявок на іпотечні та споживчі кредити помірно збільшився завдяки зменшенню відсоткових ставок.

Позитивні очікування перспектив кредитування зберігаються: 78% респондентів прогнозують у наступні 12 місяців зростання кредитного портфеля корпорацій, 82% – домогосподарств.

Це найвищі з 2015 року оцінки приросту кредитного портфеля населення, втім, окремі великі банки очікують певного погіршення його якості. Відкрити / Коментувати

2021-04-20 15:47:17 Чому страховикам та кредитним спілкам потрібна своя система гарантування вкладів.

Страхові компанії та кредитні спілки, як і банки, працюють з коштами населення. Без системи гарантування вкладів їхні клієнти фактично незахищені на випадок неплатоспроможності установи. На відміну від клієнтів банків.

Сьогодні це внески майже 6 млн громадян на страхування життя на близько 12 млрд грн. Також це депозити 12 тис. українців у кредитних спілках на 1,4 млрд грн.

І кредитні спілки, і страховики важливі для фінсектору й виконують також і соціальну роль. Перші працюють у невеликих містах та селах, де відсутні банки. Вони дають можливість мешканцям, здебільшого людям старшого віку, тримати кошти не під матрацом, а на депозиті, захищаючи їх від знецінення.

Другі дозволяють формувати "подушку безпеки" на випадок втрати працездатності, хвороби, виходу на пенсію.

НБУ як регулятор банків і "небанків" виступає за те, щоб умови роботи для учасників були рівними. Тому немає жодних сумнівів, що система гарантування вкрай необхідна небанківському фінансовому сектору.

Рада з фінансової стабільності, яка об'єднує НБУ, Мінфін, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, уже зробила перший крок: погодила концепцію створення системи гарантування на базі чинного Фонду гарантування вкладів (ФГВФО).

За оцінками НБУ, така система гарантування може запрацювати у 2023-2024 рр.

Більше читайте у колонці Ольги Гурбич, директорки Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ - https://cutt.ly/5vOsNtQ Відкрити / Коментувати