Нічого вже хорошого в жизні не буде.
Ви би тоже це знали, якби прожили свою юність у Харкові 2014-2018 років: танцювали до ранку на поезії з п’яними панками, а потім їхали на Тюрінку скупатися у запущеному ставку, де колись купався Лімонов. А ввечері зрізали рекламу з шашличної біля общаги та робити з неї банер з гаслом французького 68-го на завтрашню акцію.
Або якби ви їздили влітку у Київ охраняти ринок і перебиватися на тємах, щоб заробити пару гривень і на зиму вернутися в Харків, аби спустити ті копійки на бухло і першокурсниць з філологічного факультету. А після того, як кінчаться гроші їхали б у село до діда, де ходили б п’яні опівночі через скотомогильник з ножами у руках та кричали на примар-сікачів, щоб відігнати їх.
Але ви не знаєте про це, бо ваша юність була скучною як обід у студентській столовці.
Не сумуйте — є одни спосіб відчути харошу юність. Її можна пережити через вірші та фотографії, з яких зробили зін, шо я тримаю в руках. Тому підписуйтеся сюда і купляйте собі нормальну юність.
