гострим воро́нячим пір'ям гаптується гобелен жовтневого простору, сивого і покинутого. Господи, дай нам терпіння дожити день. дай нам, Господи, сили, аби прокинутись.
оминути погост, не згубити себе за мить, коли сонце, вовком погризене, рани зализує. проведи нас, Господи, геть до дверей зими
