Ротманс Не пишеться. Просто не пишеться, хоч і хочеться. Ляг | Ніколассон

Ротманс

Не пишеться. Просто не пишеться, хоч і хочеться.
Лягається засвітло. “Ротманс” каже, що слід покашляти.
Рядки забиваються в “ворд” і стають пророчими,
Бо в них не буває нічого, крім злої важкості.

І ніби все добре. І дійсно - усе міняється.
Усяко - на краще. Це ж осінь, вона - підтримує.
Та хмари стискають, і жовтень уже не спиняє це,
Лягаючи з кінчиків пальців густими римами.

Балкон зустрічає свинцево-понурим холодом.
Здобути вогонь для промерзлих долонь - досягнення.
А вітер за склом, як поганий розвідник, колеться,
Не маючи змоги боротись з млинами і стягами.

Ці дні, за відсутності трав обернувшись хижими,
Чигають на тих, хто самотньо бреде узбіччями.
В цю осінь, куріння - водночас можливість вижити
І спосіб хоча б на крок підійти до вічності.

(2017)