Цінність конфліктів Коко Шанель якось сказала, що «справжня ж | Доведи, що ти не робот 🤖

Цінність конфліктів

Коко Шанель якось сказала, що «справжня жінка має з нічого вміти робити три речі: капелюшок, салат та скандал». От так й українці постійно демонструють здібність з нічого робити або якісь неймовірні дива, типу волонтерських зборів чи ніким неочікуваних перемог, або скандал. А може останнє то не вада, а один з компонентів успіху?

Дослідники використовували колективні обчислення (це така математична модель для вивчення того, як адаптивні системи розвʼязують проблеми), щоб зрозуміти цінність конфліктів в структурі влади в суспільствах приматів. Вони показали, що посилення конфліктів в групі призводить до збільшення часу прийняття рішень та в середньому покращує якість рішень на груповому рівні.

У дикій природі тварини адаптують свою поведінку до «шумного» середовища. Справа не у фактичному шумі, а в кількості інформації, яку вони повинні враховувати.  

На індивідуальному рівні при прийнятті рішень важливими є три фактори: точна оцінка навколишнього середовища, час, необхідний для прийняття рішення, і власні, а не колективні інтереси.  Оптимізувати всі три фактори майже неможливо. У більшості випадків існує компроміс між швидкістю і точністю, між колективним та особистим. При переході від індивідуальних рішень до групових виникає якийсь консенсус, де теж є компроміс між швидкістю і точністю.

Коли всі особи групи швидко приймають єдине рішення виникає надлишковий консенсус. Косяки риб переміщуються швидше і точніше, коли існує високий ступінь надлишкового консенсусу куди рухатися. Але при прийнятті складних рішень надлишковий консенсус може призводити не до кращих рішень.

Консенсус може складатися і в ситуації, коли окремі члени групи не згодні із загальним рішенням. І ці незгодні створюють умови для більш детального розгляду ситуації та прийняття кращих групових рішень.

Ієрархія у приматів тримається на оцінці бойових здібностей тварин. В ситуації конфлікту кожна мавпа повинна передбачити, чи виграє вона в бою з близьким за силою суперником. Впертість та очікування того, що противник здасться першим, підвищує ймовірність перемоги, але також продовжує бій та вірогідність травм. У конфліктах між тваринами, людських війнах та економіці цей компроміс впливає на стратегії, які використовуються для вирішення розбіжностей.

Структура влади, що точно відображає бойові здібності мавп, стабільніша, оскільки з меншою ймовірністю відбудеться виражена зміна ролей. Права (у сенсі політики) асиметрія дає свою цінність системі: усередині групи існує висока впевненість у тому, що кілька учасників мають непропорційну владу. Такі лідери мало платять під час конфліктів і можуть дозволити собі дорогу поведінку з управління конфліктами, яка є вигідною для групи.

Проте, є дані, що конфлікти які виражаються у вигляді контрольованого антагонізму (наприклад, бійки), коли особи можуть кидати виклик один одному при відносно невеликих витратах, можуть сприяти інноваціям, дозволяють тестувати різні стратегії та навіть покращувати соціальну згуртованість. Отже, за певних умов виявляється, що конфлікти можуть бути корисними.

Це також балансує соціальну структуру у групах приматів. «Правий консенсус» підтримує існуючий баланс влади, що робить групу стабільною та запобігає надлишку конфліктів. Але конфлікти існують та дозволяє групі замислюватися та коригувати стратегію, бо призводять до збільшення часу прийняття рішень та «складнішого моделювання», що в середньому підвищує якість агрегації інформації на груповому рівні.

Що цікаво, більш агресивна поведінка та вірогідність отримання комбатантами травм примушують мавп замислюватися ретельніше і часто не вступати в реальний конфлікт. Можливо, цього не вистачає в інтернет-срачах для балансу, ймовірність отримати по обличчю занадто низька?

Як би не було, у конфліктах інтересів може бути соціальна користь, якщо вони допомагають приймати рішення в шумному інформаційному середовищі. Головне вчасно зупинитися, зробити висновки, та повернутися до конструктивних дій!